Польща та Ізраїль висловили протест через відкриття пам’ятника Шухевичу

Посли Польщі та Ізраїлю в Україні опротестували відкриття нового пам’ятника головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу в Івано-Франківську.

Лист із протестом до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа опублікувало Twitter посольства Польщі в Україні - повідомляє The Бабель.

 

«Посол Польщі Бартош Ціхоцький і посол Ізраїлю Джоел Ліон написали листа міському голові Івано-Франківська, висловлюючи протест проти відкриття нового пам'ятника Роману Шухевичу.

Посли нагадують, що люди, які вижили після масових вбивств, у яких Шухевич відіграв вирішальну роль, досі живуть в Україні, Польщі та Ізраїлі», — йдеться в повідомленні.

Мова йде про відкриття пам'ятника, яке відбулося на День Героїв 23 травня в Івано-Франківську.

 
Фото: kurs.if.ua

«Цим листом ми висловлюємо протест у зв’язку з вашим рішенням і хочемо нагадати дітям Івано-Франківська, їхнім батьками, бабусям та дідусям, що Роман Шухевич несе особисту відповідальність за те, що забрав життя тисяч їм подібних — кулями, пожежами, зґвалтуваннями, тортурами та іншими звірячими методами — лише тому, що вони молилися Богу польською чи івритом», — йдеться в листі послів.

Водночас, це звернення дипломатів прокоментував на своїй сторінці у Facebook голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

«Між Польщею та Ізраїлем тривають жорсткі дискусії про минуле. Але в Україні посли обох країн, ніби, знайшли спільну мову. Хоча правильніше буде сказати «общій язик», і звісно, він «русскій».

Листа до мера Івано-Франківська написано англійською, але суть його - російська. Адже зміст – повторення тез російської пропаганди проти українського визвольного руху.» - написав Голова УІНП.

Довідково. Роман Шухевич (1907–1950) народився у Львові в родині українських інтелігентів. У дитинстві й юнацтві Роман активно займався спортом. Був членом Пласту, переможцем багатьох спортивних змагань. Громадську діяльність поєднував із навчанням, навчався в трьох вищих закладах, в.т.ч. консерваторії.

1923 року Роман вступив в УВО, а 1929-го – в ОУН. Протягом 1930–1934 років очолював бойову референтуру Крайової екзекутиви ОУН, яка здійснила кілька гучних бойових актів. Заарештовувася польською поліцією. Після ув’язнення зміг проявити себе як бізнесмен, мав рекламну фірму.

1939 року став на захист Карпатської України. 30 червня 1941-го на чолі “Нахтігалю” ввійшов до Львова. Став заступником міністра військових справ у новоствореному Уряді.

У грудні 1943 року він став Головним командиром УПА. У липні 1944 року очолив Генеральний секретаріат УГВР.

5 березня 1950 року в селі Білогорща біля Львова в останньому бою генерал-хорунжий Роман Шухевич загинув.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.