Німеччина поверне Італії картину «Ваза з квітами», викрадену нацистами

Міністерства закордонних справ Німеччини та Італії офіційно заявили про повернення картини «Ваза з квітами», викраденої нацистськими військами під час Другої вітової війни, в галерею Уффіці (Флоренція).

Про це пише The Бабель із посиланням на повідомлення галереї у Twitter.

 
Фото: Галерея Уффіці

Йдеться про картину голландського майстра Яна ван Гейсума. Вперше натюрморт показали у Флоренції в 1824 році.

За даними італійської галереї, картина написана маслом на полотні розміром 47 на 35 сантиметрів. Вона зберігалася в колекції Палаццо Пітті у Флоренції з 1824 року. Потім її придбав великий герцог Леопольд II. До 1940 року картина перебувала в Палатинській галереї Палаццо Пітті.

З початком Другої світової картину евакуювали, проте згодом вона була викрадена нацистськими військами і зберігалася в німецькій родині.

У Німеччині про місцезнаходження полотна довго нічого не було відомо. Після того, як директор галереї Уффіці Ейке Шмідт оголосив вимогу повернути шедевр, німецький уряд звернувся до нащадків нацистського солдата, який нею заволодів.

Адвокати німецької сім'ї стверджували, що солдат просто купив картину на ринку, аби зробити приємне дружині.

У січні 2019 року італійська галерея Уффіці закликала Німеччину повернути картину «Ваза з квітами», вкрадену нацистами під час Другої світової війни. До цього часу в галереї висіла чорно-біла копія картини з написом англійською, німецькою та італійською мовами «викрадена».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.