Посольство України в Польщі вшанувало жертв польсько-українського конфлікту. ФОТО

Посол України в Польщі Андрій Дещиця та інші представники дипломатичної установи вшанували сьогодні пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Українські дипломати поклали квіти та запалили лампадки біля пам’ятника Волинської трагедії, який розташований на Старому Жолібожі в Варшаві, повідомляє газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово".

"Вшанування поляків, українців та представників інших національнстей, які стали жертвами цих трагічних подій є важливе для того, щоб це не повторилися", – сказав посол України.

Дипломат зазаначив, що перш за все ми повинні пам’ятати про молитву, адже важливо віддати шану загиблим.

"Ми живемо у такий час, коли посилюються ці агресивні рухи. Очевидно, ми це добре відчуваємо в Україні, коли нас атакує Росія і тому мусимо робити все, щоб зберегти мир, спокій при цьому пам’ятаючи про минуле", – додав Андрій Дещиця.

Раніше дипломати взяли участь в службі Божій, що відбулася в Соборі Війська Польського у Варшаві.

Нагадаємо, що польський Сенат (верхня палата парламенту) у 2016 році прийняв постанову щодо визначення Волинської трагедії як "геноциду" і встановлення 11 липня днем пам’яті за його жертвами. 

Частина українських істориків вважає, що в 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Надсяння, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів.

Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі силоміць змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.