Математик, що розшифрував код «Енігми», зʼявиться на новій банкноті в 50 фунтів

Англійський математик і криптограф Алан Тюрінг, який у часи Другої світової війни розшифрував сигнал нацистської шифрувальної машини «Енігма», буде зображений на новій банкноті в 50 фунтів.

Про це повідомив глава Банку Англії Марк Карні, передає The Бабель із посиланням на CNN.

 
Фото: Bank of England

Карні зазначив, що кандидатуру Тюрінга обрали на засіданні спеціального комітету Банку. Крім нього, для зображення на новій банкноті розглядали також фізика Стівена Хокінга, першу в історії Англії програмістку Аду Лавлейс, рентгенографа Розалінд Франклін, фізика і математика Джеймса Максвелла.

«Вклад Алана Тюрінга — батька інформатики і штучного інтелекту, а також героя війни — в історію Англії був надзвичайним і новаторським», — сказав глава Центробанку.

50 фунтів з портретом Тюрінга стануть останньою паперової банкнотою — з 2021 року Банк Англії переходить на полімерні гроші.

Ще у 2016 році в Англії презентували першу пластикову купюру номіналом у 5 фунтів з портретом Вінстона Черчілля. Купюри з полімерів довговічніше, не настільки схильні до забруднень і надійніше захищені, ніж паперові гроші.

Довідково.

Під час Другої світової війни Тюрінг працював на уряд Англії — він очолював групу, відповідальну за криптоаналіз повідомлень ВМФ Німеччини. Він розробив дешифрувальну машину Bombe, за допомогою якої вдалося зламати легендарну німецьку шифрувальну машину «Енігма Довідка

«Енігма» — переносна шифрувальна машина, яка використовувалася для шифрування і розшифрування секретних повідомлень. Використовувалася в нацистській Німеччини під час Другої світової війни.

Машина вченого Алана Тюрінга з кодовою назвою «Бомба» змогла розшифрувати сигнал «Енігми», що допомогло антигітлерівській коаліції.

Тьюрінг скоїв самогубство в 42 роки. Математика і відомого криптографа засудили в 1952 році за одностатеві відносини у відповідності до гомофобних законів того часу.

Суд засудив вченого до хімічної кастрації, і після року «лікування» Тьюрінг отруївся ціанідом. У 2014 році він отримав посмертне королівське помилування. На його честь названа найпрестижніша нагорода в галузі інформатики — премія Тюрінга.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.