У Нідерландах почали реставрувати "Нічну варту" Рембрандта з трансляцією онлайн

Сьогодні, 8 липня, в Державному музеї Нідерландів розпочалася реставрація картини Рембрандта "Нічна варта". Особливістю процедури стало те, що вона є наймасштабнішою публічною реставрацією витвору мистецтва.

Команда з 12 експертів (реставраторів, істориків та мистецтвознавців) працюватиме у спеціально сконструйованій скляній камері, яка розміщується в будівлі музею в Амстердамі, збудованого 1885 року, повідомляє The Guardian.

 
Гендиректор музею Тако Діббітс (ліворуч) і гендиректор корпорації з вироблення фарб AkzoNobel Тьєррі Ванланккер. Обидві установи співпрацюють у реставрації картини 
Robin Utrecht/EPA

Сам процес реставрації відбувається не тільки перед очима публіки, а й транслюється онлайн на сайті Державного музею.

"Що ми робитимемо протягом наступних 10 місяців, так це перемалюємо картину шар за шаром і пігмент за пігментом, а тоді на основі того ми складемо план консервації, відтак і почнеться консервація", – сказав генеральний директор Державного музею Тако Діббітс.

Останній раз картину реставрували в 1975 році після того, як голландський учитель пошкодив її ножем. Окрім реставрації, картину вивчатимуть протягом 10 місяців, щоб зрозуміти, як Рембрандту ван Рейну вдалося створити свій шедевр у 1642 році, чи справді він спершу зробив підготовчий ескіз на полотні і які зміни він вносив у картину в процесі писання.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.