Біля Софії Київської планують звести елітний будинок, незважаючи на заборону

На розі вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 готується забудова. За кількасот метрів звідси знаходиться Брама Заборовського, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, один із об’єктів Національного заповідника “Софія Київська”.

Поки що на ділянці тихо, бо тільки нещодавно орендар ТОВ "Докас" домігся у суді визнання договору оренди з Київською міською радою. Компанія планує збудувати біля пам'ятки ЮНЕСКО житловий будинок із вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, передає Релігійна Правда із посиланням на повідомленням газети "День".

 

Історія отримання земельної ділянки починалася традиційно — ще 2007 року депутати Київради затвердили проєкт землеустрою щодо відведення в оренду на п'ять років ділянки площею 0,23 гектари ТОВ "Докас". Однак сам договір оренди Київрада так і не уклала.

2012 року орендар звернувся до суду, щоб своїм рішенням він змусив Київраду затвердити договір. Рішення суду на позицію столичних депутатів не вплинуло. Державна виконавча служба навіть оштрафувала Київраду на 2040 гривень за невиконання судової ухвали.

ТОВ "Докас" підготувало інший позов, у якому вже просило визнати договір оренди з Київрадою укладеним. 2018 року суд першої інстанції такий позов задовольнив, за рік апеляційний суд рішення скасував.

У березні 2019 року "Докас" знову звернувся до Київради з пропозицією укласти договір оренди на підставі рішення 2007 року. А згодом подав черговий позов до Господарського суду міста Києва, який і визнав договір оренди ділянки на перетині вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 укладеним.

Суд мотивував своє рішення тим, що рішення Київради 2007 року досі не скасоване, до того ж, на вказаній земельній ділянці розташовані два об'єкти нерухомості, що належать ТОВ "Докас".

Ця схема часто використовується забудовниками, коли спочатку отримується право власності на певний об'єкт, а далі суд просять передати в оренду чи у власність землю, на якій цей об'єкт розташований.

Так чи інакше, договір оренди землі з ТОВ "Докас" тепер юридично чинний. Хоча суд чомусь не врахував, що від 2015 року у Києві діє мораторій на будівництво у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це рішення Київрада ухвалила ще чотири роки тому.

Раніше активісти ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" розповідали "Дню", що довкола Софії виділено в оренду близько 50 земельних ділянок. Частина вже забудована.

Найскандальніший об'єкт — дев'ятиповерхівка на вулиці Гончара, 17/23, її будівництво вплинуло на рух підземних вод на території Софії.

Навіть від гучної музики під час концертів під мурами святині дрижать люстри у Трапезній, то чого очікувати від старту будівельних робіт по сусідству, зазначає видання.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?