Бронзовий пам’ятник Леніну продали як «металобрухт» за 500 тисяч гривень

На Дніпропетровщині з електронного аукціону продали пам’ятник Леніну, демонтований у Жовтих Водах 2014 року. Інформація про це розміщена на сайті аукціону.

Скульптура, виготовлена з литої бронзи вагою 6 тонн, була продана як металобрух, за ціною 500 тисяч гивень. Початкова вартість складала 385 875 гривень. В аукціоні взяли участь чотири учасники, їхні дані не розголошуються, повідомляє українська редакція "Радіо Свобода".

Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Фото: AFP

Водночас головний бухгалтер КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міської ради Олена Пузирей підтвердила, що скульптура була виставлена на торги через борги підприємства у сплаті податків.

Продавцем був відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, який наклав арешт на майно комунального підприємства "ВЖРЕО".

"Через борги був накладений арешт на частину майна, яке не використовується в господарській діяльності підприємства, це, зокрема, ця скульптура, пожежна машина і ще кілька позицій. Виконавча служба приїхала й описала це майно.

У нас арештовані рахунки, борги із виплати зарплати працівникам, борги зі сплати податків – все через те, що тарифи на послуги підприємства не були відкориговані", – сказала Олена Пузирей.

За словами головного бухгалтера, увесь час з моменту демонтажу пам'ятника скульптура зберігалась на території комунального підприємства й перебуває в гарному стані.

В мерії Жовтих Вод заявляють, що оскаржуватимуть рішення про виставлення пам'ятника на торги в суді, адже скульптура "не належить комунальному підприємству й має культурно-історичну цінність".

Довідково. У лютому 2014 року під час всеукраїнського "ленінопаду" пам'ятник Леніну в Жовтих Водах був демонтований, згідно з рішенням міської ради. Депутати міськради також вирішили передати об'єкт на зберігання КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міськради.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.