Білизну дружини Гітлера продали на аукціоні у Британії за $7,5 тисяч. ФОТО

На аукціоні у Великій Британії продали комплект шовкової нижньої білизни дружини Адольфа Гітлера Єви Браун. Покупець віддав за нього 6,3 тисячі фунтів стерлінгів (близько 7,5 тисяч доларів).

Як повідомляє Громадське із посиланням на CNN, за білизну дружини Гітлера заплатили анонімно, покупець зробив ставку телефоном.

 
Фото: аукціонний будинок Humbert & Ellis

У комплект входять нічна сорочка (2600 фунтів стерлінгів) і труси Єви (3700 фунтів стерлінгів), на яких є вишивка у вигляді її ініціалів. Також збереглася етикетка, на якій зазначено, що вони були зроблені в 1944 році в Баварії.

Спочатку аукціонний будинок Humbert & Ellis сподівався отримати за білизну Єви Браун по 800 фунтів стерлінгів. Однак на аукціоні виник ажіотаж, і ціна лотів піднялася в сім разів.

 
Фото: аукціонний будинок Humbert & Ellis

Також на аукціоні продали золотий браслет зі свастикою і портретом Гітлера. Він належав дружині нацистського лідера Германа Герінга. За аксесуар віддали 1850 фунтів.

Єва Браун була коханкою Гітлера, а згодом і дружиною. Вона вийшла за нього заміж у 1945 році і померла, скоївши з ним самогубство, наступного дня після їхнього одруження.

Аукціоніст Джонатан Гумберт заявив, що існує "багаторічний інтерес" до об'єктів Другої світової війни.

"Триває багаторічний інтерес до особистих артефактів з таких сумнозвісних цифр Другої світової війни, і відповідно на такі предмети, навіть без походження, завищують високі ціни", — зазначив Гумберт.

Продаж нацистських пам'яток у Великій Британії не є незаконним, але деякі аукціонні будинки відмовляються продавати такі об'єкти.

"Ми вважаємо, що такі предмети не є доцільними на ринку для особистого прибутку чи жартівливих інтересів, а повинні розміщуватися в архівах, музеях або в освітньому контексті", — зазначила Карен Поллок, генеральна директорка освітнього трасту Голокосту.

"Кілька провідних аукціонних будинків та веб-сайтів вже справедливо відмовляються від продажу таких речей. Багато країн заборонили продаж нацистських пам'яток. Можливо, настав час більш чіткого регулювання щодо продажу цих предметів і тут, у Великій Британії", — додала вона.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.