Спецпроект

Україна розчарована роботою Німецько-української історичної комісії – посол

Посол України у ФРН Андрій Мельник вважає вкрай незадовільною роботу Німецько-української історичної комісії та наполягає на переформатуванні її діяльності.

Про це Мельник заявив у коментарі Укрінформу після розгляду в комітеті з петицій німецького Бундестагу питання визнання Голодомору геноцидом.

 
ФОТО: Укрінформ

 

"Я можу про це відверто сказати, ми не задоволені роботою двосторонньої Німецько-української історичної комісії. Мало того, що ми не задоволені, ми розчаровані так званою роботою цієї комісії упродовж останніх чотирьох років", - сказав посол.

Причому, зауважив він, це стосується навіть не стільки німецької частини, скільки української.

Мельник згадав, що був серед тих, хто звертався до керівництва МЗС ФРН навесні 2015 року та просив виділити фінансування на роботу цієї комісії саме з огляду на такі важливі теми як Друга світова війна, Голодомор - "щоб їх справді грунтовно могли розглянути".

Тоді це вдалося, фінансування було виділено (з боку німецької служби академічних обмінів DAAD і Фонду Роберта Боша).

Але пройшло чотири з половиною роки, і українська частина комісії, за оцінкою Мельника, була фактично бездіяльна.

"Мої письмові звернення, дзвінки до співголови комісії, пана Ярослава Грицака з проханням висловити думку якщо не всієї комісії, то принаймні її української частини напередодні розгляду такого питання як зараз (визнання Голодомору геноцидом), залишилися без відповіді протягом численних тижнів.

Я вважаю таку позицію безвідповідальною. І ми зараз будемо намагатися порушити питання, щоб робота комісії була повністю переформатована", - заявив посол України у ФРН, зауваживши, що поки не знає, в який спосіб це відбудеться.

Мельник додав, що минулого тижня мав у Мюнхені спеціальну зустріч з цього приводу з німецьким співголовою комісії професором Мартіном Шульце Весселем - "аби порушити прямим текстом це незадоволення української сторони щодо її роботи".

Вона, за словами посла, обмежується однією конференцією на рік, на якій обговорюють "другорядні питання", а проблеми ключового значення – Голодомор, історична пам'ять у ФРН про жертв-українців – залишаються поза увагою.

"Я вважаю, що це неприпустимо. І ми будемо намагатися змінити такий підхід. Ми будемо взагалі ставити під питання принцип роботи цієї комісії. А називати її німецько-українською станом на сьогодні, виходячи з результатів роботи, поки що язик не повертається. Це – німецька комісія, в якій формально беруть участь кілька українських істориків", - резюмував Мельник.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.