Один зі столичних проспектів можуть перейменувати на честь Блаженнішого Любомира Гузара

2 жовтня 2019 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутати підтримали проєкт рішення щодо перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

 

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, Верховний архиєпископ Києво-Галицький, десять років був Предстоятелем Української Греко-Католицької Церкви.

"Вклад архиєпископа у розвиток Української Греко-Католицької Церкви важко переоцінити. Гузар переніс свою резиденцію зі Львова до столиці, підкреслюючи тим самим національне, а не локальне значення УГКЦ", – повідомляє пресслужба Київради.

"Уже кілька десятків років Блаженніший Любомир Гузар залишається моральним авторитетом для цілого покоління українців. Завдяки йому Греко-Католицька Церква стала не просто однією з найбільш популярних в Україні, а й тепер включена у світовий християнський контекст.

Натомість постать космонавта Комарова не пов'язана з Україною і є лише спадком радянського минулого. Тому цілком доцільно перейменувати відповідний проспект на честь визначного архиєпископа", – зазначив заступник міського голови, секретар Київради Володимир Прокопів, який був ініціатором перейменування.

Громадське обговорення відповідного питання проходило з 15 травня до 15 липня 2018 року на офіційному вебсайті КМДА. До голосування долучилися 1091 осіб. З них 85 відсотків підтримали ідею перейменування. Проти висловилися лише 163 особи.

Ініціативу перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара підтримує і духовенство УГКЦ та керівництво Української Греко-Католицької Церкви.

Зазначений проєкт рішення мають розглянути на пленарному засіданні Київради.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.