Спецпроект

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору. ФОТО

У Стамбулі за участю Вселенського Патріарха Варфоломія відслужено божественну літургію та панахиду за жертвами Голодомору 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укріфнорму.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Сьогодні ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду сталінського режиму проти українського народу. Незліченна кількість українських мирних жителів: дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру", - сказав Вселенський Патріарх.

Він наголосив, що зло й нині здійснює свій руйнівний вплив на світ, але нашим обов'язком є боротьба для перемоги добра.

"Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами", - наголосив Варфоломій.

Він побажав українського народові благодаті та милості Божої.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Після літургії Надзвичайний та Повноважний посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга наголосив, що 86 років тому на території України відбулася одна з найбільших трагедій в історії людства.

"Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. Смерть збирала свої "жнива" - щодня 25 тисяч. Дуже багато серед них дітей. Ми маємо це пам'ятати, поширювати правду, тому що вона має також чітку юридичну кваліфікацію. Це злочин проти людяності, це геноцид", - заявив дипломат.

Він подякував присутнім генеральним консулам Канади, Молдови, Польщі, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, представникам української та кримськотатарської громад.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Дякую, що сьогодні розділяєте з нами цей біль, який не стає меншим з плином років, у цій скорботній молитві разом з нашим Патріархом. Ця молитва особлива тим, що відбувається в нових реаліях: українська церква повернулася в лоно Материнської Церкви, й наш Патріарх сьогодні з нами вшановує пам'ять жертв Голодомору", - зазначив Сибіга.

Він також нагадав, що й нині через агресію РФ на українській землі гинуть люди. "Україна та український народ знову під атакою. Знову гинуть люди. 13 тисяч українців ми втратили внаслідок російської агресії, яка триває. Окуповано Крим, інші українські території. Тут ключове – тимчасово окуповані", - наголосив посол України в Туреччині.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха відбувалася не вперше. Торік 2 грудня літургія відслужена у Стамбулі. Також у вересні богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в Анкарі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.