Київ очікує кроків Варшави щодо українських місць пам’яті в Польщі

Україна надала Польщі дозволи на проведення пошукових робіт на своїй території та очікує на відповідні кроки з польського боку щодо упорядкування місць української пам’яті.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу голови держави.

 
КОЛАЖ: ТСН

Жовква минулого тижня зустрівся в Києві із заступником державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марчином Пшидачем.

Як зазначено в повідомленні, під час зустрічі йшлося про основні питання двостороннього порядку денного, зокрема щодо реалізації домовленостей, досягнутих на рівні глав держав, а також під час засідання Консультаційного комітету президентів України і Польщі 5 листопада 2019 року у Львові.

"Обговорюючи проблематику вшанування спільної історичної пам'яті, Ігор Жовква підкреслив, що Україна надала дозволи на проведення пошукових робіт та очікує на відповідні кроки з боку польської сторони щодо упорядкування місць української пам'яті на території Польщі", - розповіли в ОП.

Пшидач підтвердив незмінну підтримку Польщею територіальної цілісності та суверенітету України й висловив готовність офіційної Варшави продовжувати тиск на РФ з метою виконання Мінських домовленостей.



Читайте також:

У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.