Українські історики в Польщі засудили ворожі дії Росії проти України

Українське історичне товариство у Польщі висловило рішучий протест проти дій Росії щодо України.

Про це йдеться у заяві Українського історичного товариства у Польщі, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, скупчення понад 100 тисяч російських військ на кордоні з Україною має викликати виправдане занепокоєння та відчуття загрози.

"Дії російської влади можуть призвести до спалаху кривавого збройного конфлікту, який не відбудує російську імперію, а призведе лише до загибелі десятків тисяч солдатів та мирних жителів. Він також призведе до дестабілізації політичної та економічної ситуації в Європі та світі", - йдеться в заяві.

Як підкреслюється в заяві, історія вчить, що не можна відновити імперію, яка розлетілася, і що спроби відтворити її завжди зазнавали невдач і не приносили слави лідерам, які хотіли підкорити інші нації.

"Ми також засуджуємо інші агресивні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. Український народ хоче мирно жити з російським народом, а також і з іншими народами, нарівні з рівними, і вільний з вільними. Таким чином він хоче будувати добросусідські відносини на всіх рівнях, поважаючи гідність нації, її права на свободу і суверенітет, територіальну цілісність своєї держави",- йдеться у прийнятому документі.

Українські історики закликали російську владу припинити війну з Україною, яка триває вже понад вісім років, і звільнити окуповані українські території.

"Ми засуджуємо спотворення історичних подій владою Російської Федерації. Фальсифікація минулого завдає шкоди не лише співгромадянам та інтересам держави, а зокрема й режиму, який це робить. Це питання часу, коли правда переможе, а брехуни зіткнуться із заслуженим гнівом народу", - наголосили експерти.

Історики подякувати державам і націям, які активно в ці важкі часи підтримують Україну та український народ.

Експерти підкреслили: історія показала, що поступки агресору не запобігають війні, а лише сприяють її вибуху.

"Висловлюємо повну підтримку нашим співвітчизникам, які проживають в Україні та за її межами, у боротьбі за незалежну, суверенну та територіально цілісну Україну", - резюмували українські історики в Польщі.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.