Усі розділи
Допомогти проекту

АНОНС: Відкриття виставки «На захисті Незалежності»

У Національному музеї історії України відкриється виставка «На захисті Незалежності», приурочена до Дня Збройних сил України.

5 грудня 2019

Про це Історичній правді повідомили у пресслужбі Музею.

 

На виставці представлені матеріали з фондової колекції Національного музею історії України, що висвітлюють відродження ЗСУ: національний синьо-жовтий прапор, на якому 23 грудня 1991 року на центральному майдані м. Рівного першими присягали на вірність народові України військовослужбовці 55-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку, ескізи форми одягу військовослужбовців Збройних сил на перехідний період, Державний Герб із прикордонного знака № 123, який першим встановили на державному кордоні України 1992 року, кортик Військово-Морського флоту ЗСУ.

Кураторка виставки – старша наукова співробітниця відділу історії незалежної України Ірина Пуля.

Час: 5 грудня, четвер, 15:00

Місце: Національний музей історії України (апсида третього поверху), вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: 093-835-1696 (Леонід Овчаренко).

Теми
Дивіться також
Укрпошта відкриває серію марок «Сучасні однострої», перший випуск – про Сухопутні війська
Президент присвоїв почесні найменування військовим частинам ЗСУ
Ніхто не насмілиться скасувати вітання "Слава Україні!" - генерал Забродський
Перша присяга військової частини ЗСУ на вірність Україні
Демонтований одеський барельєф Жукова передали до музею. ФОТО
Тексти

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.
4 листопада 2026 — Олександр Скрипник

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.
2 листопада 2026 — Андрій Іванець

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
29 жовтня 2026 — Ярослав Антонюк

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.
28 жовтня 2026 — Олександр Шевцов
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
6 листопада, 12:07

У Франції український осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка Європи виселяють з його історичної будівлі

5 листопада, 23:16

У Празі вшанували пам’ять українського дисидента Василя Макуха

5 листопада, 21:14

IN MEMORIAM: На 101 році життя померла колишня бранка німецьких концтаборів Анастасія Гулей

4 листопада, 11:03

Куполи Софії Київської оновлюють уперше за півстоліття

Всі новини