АНОНС: Відкриття виставки «На захисті Незалежності»

У Національному музеї історії України відкриється виставка «На захисті Незалежності», приурочена до Дня Збройних сил України.

Про це Історичній правді повідомили у пресслужбі Музею.

 

На виставці представлені матеріали з фондової колекції Національного музею історії України, що висвітлюють відродження ЗСУ: національний синьо-жовтий прапор, на якому 23 грудня 1991 року на центральному майдані м. Рівного першими присягали на вірність народові України військовослужбовці 55-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку, ескізи форми одягу військовослужбовців Збройних сил на перехідний період, Державний Герб із прикордонного знака № 123, який першим встановили на державному кордоні України 1992 року, кортик Військово-Морського флоту ЗСУ.

Кураторка виставки – старша наукова співробітниця відділу історії незалежної України Ірина Пуля.

Час: 5 грудня, четвер, 15:00

Місце: Національний музей історії України (апсида третього поверху), вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: 093-835-1696 (Леонід Овчаренко).

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.