Укрпошта відкриває серію марок «Сучасні однострої», перший випуск – про Сухопутні війська

Національний поштовий оператор "Укрпошта" розпочинає нову серію поштових марок «Сучасні однострої», перший випуск якої - «Збройні сили України. Сухопутні війська», присвячений формам одягу та знакам Сухопутних військ.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

 

"Марковий аркуш складається з 8 поштових марок. На марках представлені форми ракетних військ та артилерії, механізованих військ, військ протиповітряної оборони, гірської піхоти, танкових військ, армійської авіації, президентського полку та загальновійськова форма", — йдеться у повідомленні.

Марки вийдуть накладом у 20 тисяч примірників. Автором маркового аркуша виступив Олексій Бондаренко. Ціна аркуша становить 72 гривні.


Нагадуємо, що "Укрпошта" 23 лютого, в день створення радянської Червоної армії, планувала випустити тираж колекційних поштових марок на честь українських військових під назвою "Збройні сили України. Сухопутні війська".

Генеральний штаб ЗСУ та Міністерство оборони висловили протест "Укрпошті" та запропонували відтермінувати випуск марок на 14 березня — День добровольця.

Згодом директор поштового оператора Ігор Смілянський заявив, що дату 23 лютого обрали, щоб "затролити Росію".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.