У Києві перейменують дві вулиці на честь кримськотатарських діячів

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 15 січня, депутати підтримали пропозиції Меджлісу кримськотатарського народу та Кримського Дому, щодо перейменування двох вулиць у столиці України на імена видатних кримськотатарських діячів – письменника та просвітника Ісмаїла Гаспринського та льотчика і борця за права кримських татар Амет-Хана Султана.

Про це Суспільному Крим розповів програмний директор Кримського Дому Алім Алієв.

Амет-Хан Султан
Амет-Хан Султан

Було запропонувано перейменувати: на честь Ісмаїла Гаспринського – вулицю Сормовську; на честь Амет-Хана Султана – вулицю імені співробітника НКВД Костянтина Заслонова.

Обидві вулиці знаходяться у Дарницькому районі Києва, неподалік Дарницького вокзалу. Вулиці Сормовська і Костянтина Заслонова перетинають вулиці, названі на честь відомих міст Криму – Сімферопольську, Ялтинську та Севастопольську.

Ісмаїл Гаспринський
Ісмаїл Гаспринський

"Перейменування вулиць на честь видатних кримськотатарських діячів – це не просто політика країни щодо позвбавлення тягаря радянського минулого, це елемент включення кримськотатарської культурної та історичної спадщини у загальнонаціональну.

Так будується українська політична нація, безумовно, частиною якої є кримські татари. Тому маю впевненість, що депутати Київради проголосують за це важливе рішення" - наголосив у Facebook Алім Алієв.


Довідково. Амет-Хан Султан — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу.

Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.