У Києві перейменують дві вулиці на честь кримськотатарських діячів

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 15 січня, депутати підтримали пропозиції Меджлісу кримськотатарського народу та Кримського Дому, щодо перейменування двох вулиць у столиці України на імена видатних кримськотатарських діячів – письменника та просвітника Ісмаїла Гаспринського та льотчика і борця за права кримських татар Амет-Хана Султана.

Про це Суспільному Крим розповів програмний директор Кримського Дому Алім Алієв.

Амет-Хан Султан
Амет-Хан Султан

Було запропонувано перейменувати: на честь Ісмаїла Гаспринського – вулицю Сормовську; на честь Амет-Хана Султана – вулицю імені співробітника НКВД Костянтина Заслонова.

Обидві вулиці знаходяться у Дарницькому районі Києва, неподалік Дарницького вокзалу. Вулиці Сормовська і Костянтина Заслонова перетинають вулиці, названі на честь відомих міст Криму – Сімферопольську, Ялтинську та Севастопольську.

Ісмаїл Гаспринський
Ісмаїл Гаспринський

"Перейменування вулиць на честь видатних кримськотатарських діячів – це не просто політика країни щодо позвбавлення тягаря радянського минулого, це елемент включення кримськотатарської культурної та історичної спадщини у загальнонаціональну.

Так будується українська політична нація, безумовно, частиною якої є кримські татари. Тому маю впевненість, що депутати Київради проголосують за це важливе рішення" - наголосив у Facebook Алім Алієв.


Довідково. Амет-Хан Султан — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу.

Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.