У Києві перейменують дві вулиці на честь кримськотатарських діячів

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 15 січня, депутати підтримали пропозиції Меджлісу кримськотатарського народу та Кримського Дому, щодо перейменування двох вулиць у столиці України на імена видатних кримськотатарських діячів – письменника та просвітника Ісмаїла Гаспринського та льотчика і борця за права кримських татар Амет-Хана Султана.

Про це Суспільному Крим розповів програмний директор Кримського Дому Алім Алієв.

Амет-Хан Султан
Амет-Хан Султан

Було запропонувано перейменувати: на честь Ісмаїла Гаспринського – вулицю Сормовську; на честь Амет-Хана Султана – вулицю імені співробітника НКВД Костянтина Заслонова.

Обидві вулиці знаходяться у Дарницькому районі Києва, неподалік Дарницького вокзалу. Вулиці Сормовська і Костянтина Заслонова перетинають вулиці, названі на честь відомих міст Криму – Сімферопольську, Ялтинську та Севастопольську.

Ісмаїл Гаспринський
Ісмаїл Гаспринський

"Перейменування вулиць на честь видатних кримськотатарських діячів – це не просто політика країни щодо позвбавлення тягаря радянського минулого, це елемент включення кримськотатарської культурної та історичної спадщини у загальнонаціональну.

Так будується українська політична нація, безумовно, частиною якої є кримські татари. Тому маю впевненість, що депутати Київради проголосують за це важливе рішення" - наголосив у Facebook Алім Алієв.


Довідково. Амет-Хан Султан — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу.

Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.