In memoriam. Померла Голова Президії Верховної ради УРСР

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР у 1985-1990 роках Валентина Шевченко. Про це повідомив сайт https://gordonua.com/ з посиланням на джерела у родині.

Валентина Шевченко (1935-2020)
Валентина Шевченко (1935-2020)

ДОВІДКА:

Валентина Шевченко народилась 12 березня 1935 року у тому ж місті, що й нині діючий президент України - Кривому Розі. 

З 1954 року працювала у школах Кривого Рогу, секретарем Криворізького міського комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області і одночасно навчалась на географічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка.  До КПРС вступила у 1957 році. З 1960 року робить партійну карʼєру - працює секретарем Дзержинського районного комітету КПУ міста Кривого Рогу, секретарем і завідувачкою відділу ЦК ЛКСМ України.

У 1969 році її призначають заступником міністра освіти Української РСР,  у 1972—1975 роках — голова Президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. Впродовж 1975—1985 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1985 по 1990 рр. обіймає найвищу державну посаду в УРСР - Голова Президії Верховної Ради.

З 1991 року - на пенсії. Очолювала Конгрес ділових жінок України та ряд інших громадських організацій.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.