In memoriam. Померла Голова Президії Верховної ради УРСР

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР у 1985-1990 роках Валентина Шевченко. Про це повідомив сайт https://gordonua.com/ з посиланням на джерела у родині.

Валентина Шевченко (1935-2020)
Валентина Шевченко (1935-2020)

ДОВІДКА:

Валентина Шевченко народилась 12 березня 1935 року у тому ж місті, що й нині діючий президент України - Кривому Розі. 

З 1954 року працювала у школах Кривого Рогу, секретарем Криворізького міського комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області і одночасно навчалась на географічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка.  До КПРС вступила у 1957 році. З 1960 року робить партійну карʼєру - працює секретарем Дзержинського районного комітету КПУ міста Кривого Рогу, секретарем і завідувачкою відділу ЦК ЛКСМ України.

У 1969 році її призначають заступником міністра освіти Української РСР,  у 1972—1975 роках — голова Президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. Впродовж 1975—1985 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1985 по 1990 рр. обіймає найвищу державну посаду в УРСР - Голова Президії Верховної Ради.

З 1991 року - на пенсії. Очолювала Конгрес ділових жінок України та ряд інших громадських організацій.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.