Страх комуністів і натиск дисидентів: як Україна проголосила незалежність. ВІДЕО

Сьогодні вийшла сьома серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України». 24 серпня 1991 року починався як звичайний день, а завершився епохальною подією в новітній українській історії — проголошенням Незалежності України.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

"Деколи нам здається, що незалежність сама впала в руки українцям, а події 24 серпня 1991-го були просто збігом обставин. Насправді все було не так — на той момент країну штормило не перший місяць" - говорить історик Володимир В'ятрович, автор і ведучий проєкту. 

Велелюдні протести під Верховною Радою УРСР стали звичним явищем, як і багатотисячні мітинги в галицьких областях, де місцева влада майже повністю перейшла до рук колишніх дисидентів.

Перед цим були шахтарські страйки, ланцюг єдності, Революція на граніті і путч у Москві, який швидко зазнав краху.

Через це перед самим проголошенням незалежності українські комуністи були налякані: з одного вони боку боялися нових російських лідерів — Боріса Єльцина і його соратників, з іншого — вулиці, яка вимагала люстрації для компартії.

Українська опозиція, яка була меншістю в парламенті УРСР, користуючись моментом, намагалася домовитися з цими переляканими комуністами, щоб проголосити незалежність України.

Як їм це зрештою вдалося, які несподіванки супроводжували процес, чому написав Акт Проголошення Незалежності України дисидент Левко Лук'яненко, а прочитав його з трибуни парламенту УРСР Володимир Яворівський — дивіться у сьомій серії проєкту "10 Днів незалежності України"

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич – продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.