«Перший цвях у домовину СРСР»: Як Україна прийняла декларацію про державний суверенітет. ВІДЕО

Сьогодні вийшла шоста серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України». Як Україна сприяла розпаду Радянського Союзу і зробила перший крок у звільненні з-під ярма тюрми народів.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

У 1988-1990 роках парламенти радянських республік почали проголошувати суверенітети, які засвідчували вищість національних законів над союзними. Першими це зробили Естонія, Литва, Латвія, Азербайджан і Грузія. Український дисидент і депутат В'ячеслав Чорновіл почав переконувати своїх колег-опозиціонерів, що настав час і для України.

Поки українські парламентарі дискутували над текстом Декларації про суверенітет, до Києва завітала прем'єр-міністерка Великобританії Маргарет Тетчер. Вона стала першим іноземним лідером високого рангу, який з офіційним візитом відвідав Верховну Раду УРСР.

Тоді Тетчер чітко дала зрозуміти: вона бачить Україну лише у складі СРСР. Коли її запитали, чи з'явиться колись посольство України в Лондоні, залізна леді відповіла: у нас немає посольства Каліфорнії. Тоді на Заході не дуже вірили в Україну і бачили її лише "штатом", а не самостійною країною.

Іронія полягала в тому, що вже через два дні після візиту Маргарет Тетчер, про свій суверенітет оголосила Російська Федерація. Це стало додатковим аргументом для багатьох українських комуністів, які ще сумнівалися у доцільності проголошення суверенітету української держави.

Зрештою 16 липня 1990 року український парламент більшістю голосів проголосив Декларацію про державний суверенітет України і долучився до так званого "параду суверенітетів".

Цей день, по суті, став точкою відліку виходу України з-під влади Радянського Союзу. Згодом американський політолог Збігнєв Бжезінський назвав цю Декларацію "першим цвяхом у домовину СССР".

Через рік розгублені комуністи не придумали нічого кращого, ніж вшанувати першу річницю українського суверенітету покладанням квітів до пам'ятників Леніну.

Як Україна сприяла розпаду Радянського Союзу і зробила перший крок у звільненні з-під ярма тюрми народів — дивіться у шостій серії проєкту "10 Днів незалежності України"

Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич – продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.