В Одесі демонтували меморіальну дошку Калініну

Активісти патріотичних сил Одеси демонтували зі стіни будинку №5 на вулиці Гоголя меморіальну дошку одному із сподвижників Сталіна - "всесоюзному старості" Михайлу Калініну.

Про це повідомляє Південне відділення УІНП у Facebook.

 

"В Одесі на виконання Закону України про декомунізацію демонтовано ще одну дошку Михайлові Калініну – голові Президії Верховної Ради СРСР (1936-1946), голові Центрвиконкому СРСР (1922-1938)", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що Калінін у 1922 році агітував в Одесі за збір коштів для деяких районів РСФСР, що потерпали від неврожаю, хоча водночас голодував Південь України.

Ім'я Калініна внесено до списку діячів тоталітарного режиму, що підпадають під Закон про декомунізацію.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря