У старому домі в Одесі під штукатуркою виявили українські фрески. ФОТО

На початку березня в одеському будинку під старою штукатуркою знайшли фрески початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців.

Знахідку виявили у старому будинку на вулиці Затишній, 3, повідомляє Газета.UA із посиланням на місцевий сайт 048.ua.

 

Фрески приблизно початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців. Зображено картини з сільського життя – білі хатки-мазанки, криті соломою, козаків у шароварах із шаблями та зимові пейзажі.

 

Виявили фрески місцеві та показали одеському краєзнавцю Дмитру Жданову.

 

"Ці фрески – копії з вітальних листівок авторства відомого українського й одеського художника кінця XIX – початку XX століть Амвросія Ждахи. Колекція цих листівок зберігається в Одеському краєзнавчому музеї.

Листівки друкували в Одесі, на кожній з них написано слова й ноти старовинних українських пісень. Того часу вони були популярні серед одеситів і не тільки", - зазначає керівник Південного відділення Українського інституту Національної пам'яті Сергій Гуцалюк.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.