На Тернопільщині знайшли ікони, яким понад 100 років. ФОТО

Ікони, вік яких становить 126 років, знайшли на горищі храму села Мар’янівка на Тернопільщині, де проводилися ремонтні роботи.

Про це на своєму сайті повідомляє Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ.

 

"Напередодні настоятель храму УГКЦ с. Мар'янівка Тернопільського району отець Іван Зозуля, спільно зі старшим братом Петром Костиком та майстрами, які здійснювали підготовчі роботи перекриття храму, віднайшли старовинні ікони, вік яких – 126 років", - йдеться у повідомленні.

 
 
 

Також повідомляється, що знайдені образи підтверджують, що головними фундаторами храму була сім'я Романа та Ксенії Малевичів.

Планується, що за участі комісії у справах сакрального мистецтва Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ фахівці відреставрують знайдені ікони.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.