Книжковий Арсенал переносять на кінець серпня

Мистецький арсенал переносить Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», що планувався на 20–24 травня, на пізніші дати наприкінці серпня 2020 року через надзвичайну ситуацію з поширення коронавірусу та подовження карантину до 24 квітня.

Про це повідомляється на сайті Мистецького Арсеналу.

 

"Для команди фестивалю це є надзвичайно непростим рішенням, та безпека відвідувачів і учасників завжди на першому місці. Книжковий Арсенал є міжнародною подією, яка щороку збирає понад 100 іноземних гостей, більш як 200 видавців та культурних інституцій, понад 55 тисяч відвідувачів", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає координаторка фестивалю Юлія Козловець, команда готова провести Х Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" цього року, хоч і розуміє, що він не зможе бути таким, яким його спланували.

"Та ми віримо, що він так само потрібний нашим учасникам і нашим відвідувачам… Тому команда Книжкового Арсеналу продовжує роботу над підготовкою фестивалю. Уточнені дати ми повідомимо додатково. Якщо ситуація знову зміниться, ми будемо змінюватись разом із нею", — зазначила вона.

Щодо подальшої роботи з учасниками, які вже подали свої заявки на участь, кожному з них Оргкомітет повідомить окремою розсилкою.


Зазначимо, що попередньо Х "Книжковий Арсенал" був запланований на 20–24 травня 2020 року. Його темою обрано "оптимісти скептики", її куратором став літературознавець Ростислав Семків. Окрім нього, до кураторської команди увійшли письменник Сергій Жадан, літературні менеджери Оксана Хмельовська, Тетяна Родіонова, Юлія Козловець та Оксана Щур, музикознавець Любов Морозова, артменеджер Ольга Жук, письменниця та радіопродюсер Ірина Славінська, куратор сучасного мистецтва Соломія Савчук.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.