Відома дата телепрем’єри історичної драми "Чорний Ворон"

Повнометражний історичний фільм "Чорний ворон", знятий за мотивами однойменного роману Василя Шкляра буде показаний телеглядачам 17 травня

17 травня о 21:00 "1+1" покаже повнометражний історичний фільм "Чорний ворон".  

 
Пресслужба каналу "1+1"

Сюжет стрічки описує історію життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, якому випала доля стати учасником повстанського руху часів Холодноярської республіки. Він жертвує спокоєм та сімейним затишком і починає запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, волю та майбутнє українців і власної родини.

Головну роль Ворона у стрічці виконує молодий український актор Тарас Цимбалюк. Образ Тіни, коханої Ворона, у фільмі втілила Ксенія Данилова.

Народна артистка України Наталя Сумська у кінопроекті стала ворожкою Явдохою. Олексій Тритенко у драмі втілив образ головного антагоніста ‒ чекіста Птіцина. А чекістом Євдокімовим став Андрій Мостренко.

Роль Вовкулаки, побратима Ворона, виконав Павло Москаль. Побачать глядачі у фільмі і відомого українського музиканта Сергія Бабкіна. Він втілив образ містичного Варфоломія. Також акторами "Чорного ворона" стали Даніїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Віктор Жданов, Аліна Коваленко, Азізбек Абдурашидов, Володимир Ращук та інші. Особливим та символічним актором став птах ‒ ворон Фрейд.

В український кінопрокат стрічка вийшла 5 грудня 2019 року, спричинивши хвилю обговорень серед українців. Своїми враження на сторінках соціальних мереж ділилися відомі зірки, лідери думок, журналісти, прихильники творчості письменника Василя Шкляра.

Режисером "Чорного ворона" став Тарас Ткаченко. Сценарист ‒ Тарас Антипович, оператор-постановник – Олександр Кришталович, виконавчі продюсери – Христина Шкабар та Володимир Андріюк.

Стрічку створено компанією "ТЕТ-Продакшн" за підтримки Державного агентства України з питань кіно на замовлення телеканалу "1+1".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.