«UA: Культура» запрошує до створення фільму про Григорія Сковороду

Суспільний канал "UA: Культура" оголосив мистецький конкурс на створення документального проєкту з робочою назвою "Сковорода 300".

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Проєкт буде присвячений трьохсотій річниці з дня народження видатного українського філософа-містика, богослова, поета і педагога Григорія Савича Сковороди. "UA: Культура" пропонує креативним командам відобразити історії з життя Сковороди, а також навести приклади існування його творчого доробку сьогодні, у сучасному просторі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цільова аудиторія фільму — телеглядачі, які цікавляться історією та культурними процесами в Україні загалом і постаттю Григорія Сковороди зокрема. Такі, які залюбки приймають інформацію про ключових культурних постатей сучасності через медіаконтент і потребують більше інформації про особистості, що формували культуру України.

Хронометраж — від 70 до 90 хвилин. Бюджет — до 1,5 млн грн з урахуванням податків та зборів.

Повідомляється також, що прем'єру фільму планують показати 3 грудня 2022 року, у день пам'яті Григорія Сковороди, на каналі "UA: Культура".

До розгляду приймаються пропозиції на виробництво, за результатами реалізації яких до 1 листопада 2022 року (включно) створюються та передаються майстер-копії документального фільму, комплект вихідних та інформаційних матеріалів та майнові права на фільм. Документація про мистецький конкурс розміщена за посиланням.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.