«UA: Культура» запрошує до створення фільму про Григорія Сковороду

Суспільний канал "UA: Культура" оголосив мистецький конкурс на створення документального проєкту з робочою назвою "Сковорода 300".

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Проєкт буде присвячений трьохсотій річниці з дня народження видатного українського філософа-містика, богослова, поета і педагога Григорія Савича Сковороди. "UA: Культура" пропонує креативним командам відобразити історії з життя Сковороди, а також навести приклади існування його творчого доробку сьогодні, у сучасному просторі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цільова аудиторія фільму — телеглядачі, які цікавляться історією та культурними процесами в Україні загалом і постаттю Григорія Сковороди зокрема. Такі, які залюбки приймають інформацію про ключових культурних постатей сучасності через медіаконтент і потребують більше інформації про особистості, що формували культуру України.

Хронометраж — від 70 до 90 хвилин. Бюджет — до 1,5 млн грн з урахуванням податків та зборів.

Повідомляється також, що прем'єру фільму планують показати 3 грудня 2022 року, у день пам'яті Григорія Сковороди, на каналі "UA: Культура".

До розгляду приймаються пропозиції на виробництво, за результатами реалізації яких до 1 листопада 2022 року (включно) створюються та передаються майстер-копії документального фільму, комплект вихідних та інформаційних матеріалів та майнові права на фільм. Документація про мистецький конкурс розміщена за посиланням.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".