“Відновлення правди”: Україна помилково включала Муссоліні до санкційних списків

Онука італійського дуче Беніто Муссоліні Аллесандра Муссоліні заявила, що ніколи не бувала в Україні та не висловлювалася про українську політику, тому санкції Києва щодо неї були безпідставними. Своє виключення з санкційних списків України Муссоліні назвала “відновленням правди”.

Про це вона заявила в коментарі електронною поштою для "Радіо Свобода".

Алессандра Муссоліні, архівне фото 2013 року
Алессандра Муссоліні, архівне фото 2013 року

"Як я вже повідомила та офіційно 15 листопада 2019 року поінформувала консульство Італії в Києві, я ніколи не бувала в Україні і, відповідно, ніяким чином не брала участі в будь-якій політичній чи суспільній події в цій країні.

Окрім того, ні за яких обставин – ні прямо, ні опосередковано – я не мала можливості висловити будь-які оціночні судження щодо політичної ситуації в Україні.

Я також ніколи не мала прямих чи опосередкованих контактів із політиками або з представниками місцевої влади. Свого часу я вважала "санкцію" зовсім безпідставною, і сьогодні беру до уваги факт її скасування, що сприяє відновленню правди", – написала Алессандра Муссоліні, яка свого часу була членом Європарламенту від Італії.

Цього тижня стало відомо, що президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив рішення Ради нацбезпеки про виключення з санкційного списку України онучки італійського диктатора часів Другої світової війни Беніто Муссоліні – Алессандри, яка нібито брала участь у "виборах" в ОРДЛО як "спостерігачка".

До санкційного списку Муссоліні включив президент Петро Порошенко в березні 2019 року.

Надалі дослідник європейських правих і їхніх зв'язків із Росією Антон Шеховцов підтвердив, що, за його даними, Муссоліні ніколи не була "спостерігачкою" за незаконними псевдовиборами на окупованих територіях українського Донбасу.

Алессандро Мусоліно як
Алессандро Мусоліно як "спостерігач" на "виборах" у Донецьку, 4 листопада 2014 року, кадр із відеорепортажу VICE News/Simon Ostrovsky

"Українська влада переплутала її з Алессандро Мусоліно (який до санкційного списку так і не потрапив). Можливо, зараз влада зрозуміла помилку і виключила [Алессандру Муссоліні] зі списку", – пояснив дослідник.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.