Спецпроект

У Києві відбувся показ фільму про Голокост в Італії

У День пам’яті жертв Голокосту 27 січня в столичному в кінотеатрі «Жовтень» відбувся спеціальний показ оскароносного фільму «Сад Фінці-Контіні», присвяченого трагічним подіям в Італії кінця 30-х років

Як повідомляють кореспонденти Укрінформу, показ організований Київським міжнародним кінофестивалем "Молодість".

 

"Кінофестиваль "Молодість" разом із посольством Італії та Італійським інститутом культури в Україні вже другий рік поспіль організовує спеціальний вечір у День пам'яті жертв Голокосту — найбільшої, мабуть, трагедії ХХ сторіччя. Трагедії, яка своїм відлунням і сьогодні є для нас дуже болючою і важливою темою. Фестиваль "Молодість" неодноразово показував фільми, присвячені цій темі. І я сподіваюсь, що в майбутньому зрозуміють ці уроки минулого і пам'ятатимуть цю трагедію, яка не має повторитися", - сказав на брифінгу, що передував події, генеральний директор КМКФ "Молодість" Андрій Халпахчі.

У свою чергу головний рабин України Яків Дов Блайх подякував організаторам та учасникам проєкту і наголосив, що дуже важливо пам'ятати та не забувати про цю трагедію.

"Дуже важливо знати про цю трагедію не тільки через минуле, а й через майбутнє. І всі засоби є правильні, щоб пам'ятати про це. Звичайно, через культуру ми можемо дізнаватися більше, завдяки фільмам ми можемо відчувати це, через трагедії ми маємо духовно перейнятися цим, помолитися за тих, кого втратили в Бабиному Яру і взагалі під час Голокосту", - підкреслив він.

Директор Італійського інституту культури в Україні Едоардо Крісафуллі передав вітання учасникам та гостям від Посла Італійської Республіки в Україні П'єра Франческо Дзадзо. Він зазначив, що в Італії законом встановлено День пам'яті жертв Голокосту — 27 січня, в день, коли 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц.

"Для нас моральний та політичний обов'язок — пам'ятати це. У фільмі "Сад Фінці-Контіні" ми можемо спостерігати, якими розгубленими були євреї Італії, коли були встановлені закони Беніто Муссоліні 1938 року. Але головне — це послання надії, тому що цінності італійської конституції, які є також цінностями Європейського Союзу, Європейської цивілізації, наголошують на рівності всіх людей і на боротьбі з дискримінацією. Тому перш за все ми пам'ятаємо, але ми також знаємо, що з попелу цих жахливих подій народилася нова Європа", - сказав Едоардо Крісафуллі.

Фільм "Сад Фінці-Контіні" видатного італійського режисера Вітторіо Де Сіка здобув премію "Оскар" як найкращий фільм іноземною мовою у 1972 році, нагороду "Давид ді Донателло" та низку інших престижних фестивальних та професійних кінонагород.

Події фільму відбуваються наприкінці 1930-х років у місті Феррара на півночі Італії. Саме тоді уряд Муссоліні ухвалює закони, які утискають права єврейського народу, на євреїв в Італії починається справжнє полювання, люди змушені ховатися, їм заборонене усе людське. Багата й аристократична єврейська сім'я Фінці-Контіні впевнена, що ці процеси та закони її не зачеплять. Молоді люди відмовляються вірити в небезпеку, що насувається, і можливість війни.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".