CКУ закликає світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу 1944 року

Світовий конґрес українців (СКУ) вшановує невинних жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року та підтримує звернення Меджлісу кримськотатарського народу до ООН з закликом визнати цей акт тоталітарного радянського режиму геноцидом.

Про це йдеться у заяві на сайті СКУ.

 

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять кримських татар, безвинно загиблих внаслідок насильницького виселення з рідної землі радянською владою.

Зараз Російська Федерація продовжує цю політику пригноблення й насилля, окупувавши Крим та відкрито переслідуючи кримськотатарський народ, спаплюживши людські права й свободи.

Світовий конґрес українців закликає світове співтовариство віддати шану жертвам жахливого злочину тоталітарного комуністичного режиму та визнати події 1944 року геноцидом кримськотатарського народу", - заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Він додав: "Водночас, світ не може допустити повторення болючих уроків історії. Ми закликаємо до посилення тиску на Російську Федерацію аж до повної деокупації Криму та Донбасу та звільнення політичних в'язнів".

В СКУ нагадали, що 76 років тому, 18 травня, радянська влада розпочала заздалегідь сплановану депортацію з Криму близько 200 тисяч етнічних кримських татар, більшість яких становили жінки, діти та люди старшого віку.

Майже половина з них загинула під час насильницького переселення та від голоду, хвороб, тортур і каторжних робіт на засланні, у безлюдних районах Центральної Азії. Разом з цим у Криму було знищено матеріальну й духовну спадщину кримських татар, закрито бібліотеки, школи і мечеті та змінено тисячі історичних назв.

У 2019 р. Меджліс кримськотатарського народу направив звернення до парламентів та урядів держав з закликом визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу.

"Світовий конґрес українців підтримує це звернення та вітає заяву Сейму Латвії щодо вшанування жертв депортації 1944 року, підтримки політики невизнання незаконної анексії Криму, та визнання депортації кримських татар 1944 року геноцидом", - йдеться у заяві.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.