CКУ закликає світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу 1944 року

Світовий конґрес українців (СКУ) вшановує невинних жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року та підтримує звернення Меджлісу кримськотатарського народу до ООН з закликом визнати цей акт тоталітарного радянського режиму геноцидом.

Про це йдеться у заяві на сайті СКУ.

 

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять кримських татар, безвинно загиблих внаслідок насильницького виселення з рідної землі радянською владою.

Зараз Російська Федерація продовжує цю політику пригноблення й насилля, окупувавши Крим та відкрито переслідуючи кримськотатарський народ, спаплюживши людські права й свободи.

Світовий конґрес українців закликає світове співтовариство віддати шану жертвам жахливого злочину тоталітарного комуністичного режиму та визнати події 1944 року геноцидом кримськотатарського народу", - заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Він додав: "Водночас, світ не може допустити повторення болючих уроків історії. Ми закликаємо до посилення тиску на Російську Федерацію аж до повної деокупації Криму та Донбасу та звільнення політичних в'язнів".

В СКУ нагадали, що 76 років тому, 18 травня, радянська влада розпочала заздалегідь сплановану депортацію з Криму близько 200 тисяч етнічних кримських татар, більшість яких становили жінки, діти та люди старшого віку.

Майже половина з них загинула під час насильницького переселення та від голоду, хвороб, тортур і каторжних робіт на засланні, у безлюдних районах Центральної Азії. Разом з цим у Криму було знищено матеріальну й духовну спадщину кримських татар, закрито бібліотеки, школи і мечеті та змінено тисячі історичних назв.

У 2019 р. Меджліс кримськотатарського народу направив звернення до парламентів та урядів держав з закликом визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу.

"Світовий конґрес українців підтримує це звернення та вітає заяву Сейму Латвії щодо вшанування жертв депортації 1944 року, підтримки політики невизнання незаконної анексії Криму, та визнання депортації кримських татар 1944 року геноцидом", - йдеться у заяві.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.