Електронна бібліотека Diasporiana припиняє роботу

На сайті зібрано близько 20 тисяч унікальних видань. У середньому 500 заходів на сайт щодня. Безкоштовний і необмежений нічим доступ.

DIASPORIANA щороку проводить збірку на потреби та розвиток проєкту. Цьогоріч проєкт зміг залучити 300 грн. Це ставить одну з найбільш доступних електронних бібліотек світової україніки на межу існування.   

 

У Електронній біліотеці зазначають, що це не дозволяє продовжувати роботу і надалі та реалізація проєкту припняється...

Доповнено. У коментарі для ІП засновник Діаспоріани Олег Богуславський пояснив, що для функціонування електронної біблотеку необхідно не менше 30 000 гривень щороку.  

Небайдужі до долі цієї електронної бібліотеки можуть допомогти переказом на картку - 5168 7573 2885 7513.

 
На сайті DIASPORIANA можна знайти електронні версії більше 20 000 видань

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.