В Росії заборонили поширювати інформацію із сайту Лікбез

Російський суд вніс сайт Лікбез до спеціального реєстру Роскомнадзору

Наримановський районний суд в Росії виніс ухвалу внести сайт Likбез.Історичний фронт в офіційний реєстр сайтів, з яких заборонено поширювати інформацію в Росії.

При цьому суд вирішив не обмежувати доступ до сайту. Відповідний запис зроблено на сайті Роскомнадзору.

 

Раніше, у 2011 та 2015 роках у цьому ж реєстрі рішенням судів у Москві та Красноярському краї появився сайт Інституту історії України НАН України з приміткою "обмежено доступ до сторінки".

Довідково:

likбез. Історичний фронт — громадський просвітницький проєкт з популяризації історії України та протидії російській історичній пропаганді. Виник у 2014 році. Координатор проєкту — Кирило Галушко. Учасники проєкту взяли участь у більш, ніж 30 виданнях, відвідали з публічними лекціями бл. 40 міст і сіл України, військових частин, навчальних закладів, вони є регулярними учасниками теле- та радіопередач і проєктів, є консультантами та учасниками художньо-документальних фільмів. Видання проєкту відзначені на львівському "Форумі видавців" та рейтингу "Книжка року".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.