У Росії «Меморіал» оскаржив рішення суду про ліквідацію

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" подало скаргу до апеляційної колегії Верховного суду Росії на рішення про ліквідацію організації.

Про це повідомляється на сайті товариства.

 

"28 січня 2022 року юристи Міжнародного Меморіалу подали апеляційну скаргу на рішення Верховного суду від 28 грудня 2021 року про ліквідацію організації за невиконання закону про іноземних агентів", - йдеться у повідомленні.

Як наголошують у "Меморіалі", рішення про ліквідацію товариства "суперечить міжнародним зобов'язанням Російської Федерації (саме законодавство про некомерційні організації, через порушення якого обвинувачено "Меморіал", суперечить міжнародним договорам)".

Крім того, там наполягають, що "відсутність маркування (іноагента - ред.) не є грубим неодноразовим порушенням закону (не створює реальної загрози та не заподіює серйозної шкоди)".

При цьому ліквідація "Міжнародного Меморіалу", який уже виплатив штрафи за немаркування матеріалів, порушує заборону на притягнення до відповідальності двічі за те ж саме.

Також у "Меморіалі" наголошують, що ліквідація товариства є невідповідним заходом і акцентують на тому, що "суд ухвалив рішення про права та обов'язки осіб, які не беруть участі в адміністративній справі".

Юристи товариства просять апеляційну колегію Верховного суду скасувати рішення першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення – про відмову у задоволенні вимоги Генеральної прокуратури РФ про ліквідацію товариства.

Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".