Захід засудив рішення про ліквідацію «Меморіалу» в Росії

Країни Євросоюзу, а також США, Австралія, Канада та Велика Британія виступили зі спільною заявою, яка засуджує рішення російського суду щодо ліквідації правоохоронної спілки «Меморіал», головною метою якої було розкриття злочинів сталінського режиму.

Як повідомляє Укрінформ, текст відповідного документа оприлюднений на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

 

"Ми засуджуємо рішення двох судів в Росії щодо силового закриття Міжнародного Меморіалу та Центру захисту прав людини "Меморіал". Протягом більш як трьох десятиліть Меморіал виконував унікальну роль з документування історичних злочинів та із відкриття та збереження пам'яті десятків мільйонів жертв політичних репресій у цій країні…

Звинувачення російської влади в тому, що принципова та мирна робота Центру захисту прав людини Меморіал "виправдовувала екстремізм та тероризм", не можуть бути прийнятними. Робота Меморіалу ніколи раніше не була більш необхідною", - наголошується у заяві.

Документ нагадує, що Меморіал також невтомно захищав права людини в Росії, розкриваючи їх кричущі порушення, зокрема, на Північному Кавказі, вів постійно зростаючий перелік осіб, яких вважав політичними в'язнями.

"Невиправдане рішення примусити Меморіал замовкнути було прийнято після багатьох місяців поглиблення систематичних репресій в Росії проти правозахисників, незалежних медіа та журналістів, представників політичної опозиції та критичних голосів, а також проти релігійних меншин та інших маргіналізованих груп.

Це надалі погіршує міжнародну репутацію Росії, враховуючи, що дотримання прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права є однією з основ міжнародного правопорядку", - наголосили учасники спільної заяви.

Вони закликали Росію виконувати власні міжнародні зобов'язання у дотриманні прав людини, знову висловили засудження російського закону "про іноземних агентів", що має на меті заглушити всі незалежні голоси та звузити простір для громадянського суспільства.

"Люди в Росії, як і люди будь-де, мають право на свободу висловлювань та асоціацій, у тому числі – на захист власних прав людини та фундаментальних свобод", - підкреслюється у документі.


Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.