Американський музей природознавства перенесе памʼятник Рузвельту

Дирекція Американського музею природознавства ухвалила рішення забрати памʼятник Рузвельту з площі перед входом до музею

Про це повідомляє New York Times.

Пам'ятник 26-му президенту США при вході до будівлі музею був встановлений у 1940 році. Рузвельт зображений верхи на коні, а поруч йдуть індіанець та афроамериканець.

Президент музею Елен Футтер повідомила, що рішення музею базується на "ієрархічній композиції" памʼятника, а не на постаті Рузвельта, якого й надалі шанують.

"Настав час перемістити статую" - сказала вона.

Міський голова Нью-Йорка Білл де Блазіо підтримав це рішення: "Місто підтримує рішення музею. Це правильне рішення та правильний час, щоб зняти цю проблемну статую".

Родина Рузвельта також підтримали таке рішення. Правнук президента Теодор Рузвельт IV заявив, що "композиція памʼятника не відображає спадщини Теодора Рузвельта. Настав час перенести статую".

 
Фото: Caitlin Ochs для The New York Times

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.