Американський музей природознавства перенесе памʼятник Рузвельту

Дирекція Американського музею природознавства ухвалила рішення забрати памʼятник Рузвельту з площі перед входом до музею

Про це повідомляє New York Times.

Пам'ятник 26-му президенту США при вході до будівлі музею був встановлений у 1940 році. Рузвельт зображений верхи на коні, а поруч йдуть індіанець та афроамериканець.

Президент музею Елен Футтер повідомила, що рішення музею базується на "ієрархічній композиції" памʼятника, а не на постаті Рузвельта, якого й надалі шанують.

"Настав час перемістити статую" - сказала вона.

Міський голова Нью-Йорка Білл де Блазіо підтримав це рішення: "Місто підтримує рішення музею. Це правильне рішення та правильний час, щоб зняти цю проблемну статую".

Родина Рузвельта також підтримали таке рішення. Правнук президента Теодор Рузвельт IV заявив, що "композиція памʼятника не відображає спадщини Теодора Рузвельта. Настав час перенести статую".

 
Фото: Caitlin Ochs для The New York Times

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.