ФБР опублікувало перший розсекречений документ, який стосується терактів 11 вересня

Федеральне бюро розслідувань опублікувало перший з розсекречених документів, який стосується терактів 11 вересня 2001 року. У ньому йдеться про матеріально-технічну допомогу, яку надали принаймні двом чоловікам, які захопили літаки, ймовірно, співробітник консульства Саудівської Аравії в Лос-Анджелесі та агент саудівської розвідки.

Документ оприлюднили пізно ввечері 11 вересня після відповідного указу президента США Джо Байдена.

 
фото: ар

Документ датований 4 квітням 2016 року. У ньому детально описані численні звʼязки і покази свідків, які викликали підозри ФБР щодо Омара аль-Баюмі, який нібито був саудівським студентом в Лос-Анджелесі, але якого ФБР підозрювало у роботі на саудівську розвідку. У документі говориться, що він був дуже залучений до "допомоги з поїздками, житлом і фінансуванням" двом викрадачам літаків.

Також в розсекреченому документі переказаний допит громадянина Саудівської Аравії, позначеного як PII, який подавав заяву на громадянство США. Допит проводили у листопаді 2015 року.

Чоловік детально розповів про свою роботу в консульстві Саудівської Аравії в Лос-Анджелесі і про особисте спілкування з керівництвом посольства. Крім того, в документі описуються його контакти з людьми, які, за даними слідчих, надали "значну матеріально-технічну підтримку" двом терористам.

Газета The New York Times пише, що доказів того, що влада королівства мала відношення до підготовки атак, в документі немає.

Посольство Саудівської Аравії у Вашингтоні раніше заявляло, що "вітає оприлюднення" документів ФБР і що "будь-яке твердження про причетність Саудівської Аравії до терактів 11 вересня є категорично помилковим".

Зазначимо, що 4 вересня Байден доручив розсекретити низку документів, повʼязаних з терактами 11 вересня 2001 року. Їх будуть оприлюднювати протягом наступних шести місяців.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.