ФБР опублікувало перший розсекречений документ, який стосується терактів 11 вересня

Федеральне бюро розслідувань опублікувало перший з розсекречених документів, який стосується терактів 11 вересня 2001 року. У ньому йдеться про матеріально-технічну допомогу, яку надали принаймні двом чоловікам, які захопили літаки, ймовірно, співробітник консульства Саудівської Аравії в Лос-Анджелесі та агент саудівської розвідки.

Документ оприлюднили пізно ввечері 11 вересня після відповідного указу президента США Джо Байдена.

 
фото: ар

Документ датований 4 квітням 2016 року. У ньому детально описані численні звʼязки і покази свідків, які викликали підозри ФБР щодо Омара аль-Баюмі, який нібито був саудівським студентом в Лос-Анджелесі, але якого ФБР підозрювало у роботі на саудівську розвідку. У документі говориться, що він був дуже залучений до "допомоги з поїздками, житлом і фінансуванням" двом викрадачам літаків.

Також в розсекреченому документі переказаний допит громадянина Саудівської Аравії, позначеного як PII, який подавав заяву на громадянство США. Допит проводили у листопаді 2015 року.

Чоловік детально розповів про свою роботу в консульстві Саудівської Аравії в Лос-Анджелесі і про особисте спілкування з керівництвом посольства. Крім того, в документі описуються його контакти з людьми, які, за даними слідчих, надали "значну матеріально-технічну підтримку" двом терористам.

Газета The New York Times пише, що доказів того, що влада королівства мала відношення до підготовки атак, в документі немає.

Посольство Саудівської Аравії у Вашингтоні раніше заявляло, що "вітає оприлюднення" документів ФБР і що "будь-яке твердження про причетність Саудівської Аравії до терактів 11 вересня є категорично помилковим".

Зазначимо, що 4 вересня Байден доручив розсекретити низку документів, повʼязаних з терактами 11 вересня 2001 року. Їх будуть оприлюднювати протягом наступних шести місяців.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.