Глава УГКЦ закликав Мінкультури завершити спорудження меморіалу жертв Голодомору

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав звернуся до міністра культури Олександра Ткаченка з проханням, аби довершення меморіалу жертв Голодомору-геноциду було одним з пріоритетів його діяльності як міністра

Про це, як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, Святослав сказав під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з новим Міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком та головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан. Зустріч відбулася 23 червня 2020 року в Клубі Кабінету Міністрів України.

"Уже кілька років поспіль ми працюємо над тим, щоби було завершено спорудження меморіалу жертв Голодомору. Цей проєкт, на мою думку, є надзвичайно важливим. До нього було також залучено Міністерство культури в першій особі. Тому я прошу, пане міністре, аби довершення цього меморіалу було серед пріоритетів вашої діяльності", – сказав Предстоятель УГКЦ.

 

Глава Церкви вважає тему Голодомору глибокою раною, яку носить українське суспільство, тому потрібне гідне вшанування жертв цієї трагедії.

"Гадаю, осмислення наслідків Голодомору-геноциду і того, що з нами усіма сталося після цієї трагедії, має ще бути предметом доповідей для нових досліджень", – вважає Блаженніший Святослав.

Водночас Глава Церкви висловив сподівання, що ми разом зможемо лікувати рани, які носить наше суспільство.

Крім того Святослав зазначив, що вважає особливим здобутком Всеукраїнської ради Церков збереження релігійного миру в Україні. Адже, за його словами, після початку війни на сході України було багато різних спроб розпалити також і міжконфесійну війну всередині нашої країни. "І ми всі, незалежно від того, до якої Церкви себе співвідносимо, ми зрозуміли, що релігійний мир в Україні сьогодні є питанням національної безпеки", – наголосив Глава УГКЦ.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.