США закликали турецьку владу зберегти собор Святої Софії в його нинішньому статусі

Посол США з питань міжнародної релігійної свободи Сем Браунбек зажадав від турецької влади зберегти собор Святої Софії в його нинішньому статусі.

Про це повідомляє РІСУ.

 

"Собор Святої Софії має величезну духовну і культурну значення для мільярдів віруючих різних конфесій по всьому світу. Ми закликаємо уряд Туреччини зберегти його в якості об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і підтримувати доступність для всіх в його нинішньому статусі музею", - написав Браунбек в своєму твіттері.

Дискусія навколо майбутнього собору Святої Софії в Стамбулі розгорнулася після того, як 29 травня, в чергову річницю падіння Константинополя, в цьому храмі відбулося читання Корану.

Через тиждень президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган доручив вивчити можливість перетворення Софії на мечеть. Пізніше міністр юстиції Абдулхаміт Гюль виступив за те, щоб собор знову став мечеттю, на користь цього висловився і міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

У свою чергу вірменський Патріарх Туреччини Саак II запропонував, щоб собор Святої Софії став місцем молитви як для християн, так і для мусульман.

Питання про майбутнє храму розгляне на початку липня Держрада країни.

Музейний статус храм Святої Софії отримав в 1934 році за рішенням першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. З 1985 року собор включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


Нагадаємо
, що Вселенський Патріарх Варфоломій сказав, що шокований заявами президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про перетворення собору Святої Софії на мечеть.

В Україні ініціативна група мирян і духовенства "Десять тез для ПЦУ" оголосила збір підписів під "Зверненням української громадськості до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана щодо статусу Святої Софії".

Православні українці вввжають, що нейтральний статус Святої Софії є запорукою дружби, поваги та взаєморозуміння не тільки між нашими країнами і народами, але й більше – між мусульманським та християнським світами.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.