Спецпроект

Союз українок Америки подарував книги про Голодомор 16 бібліотекам в США

Союз українок Америки (СУА) придбав 16 екземплярів мемуарів Менделя Ошеровича «Як живуть люди в Радянській Росії: враження від подорожі» та передав їх 16 університетським бібліотекам у США.

Про це повідомляється на сайті СУА.

 

"З ініціативи Оксани П'ясецької, члекині відділення Союзу українок Америки №17 у Маямі, СУА придбав 16 примірників мемуарів Менделя Ошеровича "Як живуть люди в Радянській Росії: враження від подорожі". СУА дарує ці книги 16 університетським бібліотекам по всій країні, щоб допомогти в академічному дослідженні Голодомору", - йдеться у повідомленні.

 

Як зазначається, ці спогади, перекладені з оригінальної книги на їдиш "Vi Menshen Leben in Sovet Rusland" (Нью-Йорк, 1933 р.) Шароном Павером та під редакцією професора Любомира Луцюка, представляють погляд очевидця на умови в Радянській Україні протягом ранньої зими 1932 року та на те, як починався Голодомор.

За словами Оксани П'ясецької, "якби ця книга була перекладена англійською мовою для ширшої аудиторії, це могло б запобігти скандальному запереченню Голодомору Вальтером Дюранті з "Нью-Йорк Таймс" та прогресивних ЗМІ тих часів".

Переклад мемуарів та друк книги профінансували з відділення СУА №75 в Нью-Йорку.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.