Міністри ЄС закликають Туреччину не перетворювати Святу Софію на мечеть

Члени Ради міністрів ЄС із закордонних справ, які вперше за останні місці провели у Брюсселі очну зустріч, висловили жаль з приводу рішення влади Туреччини перетворити собор Святої Софії у Стамбулі на мечеть.

Про це під час віртуальної пресконференції за підсумками зустрічі розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Під час зустрічі ми обговорили важливе питання щодо Святої Софії. Рада ЄС засудила рішення Туреччини перетворити настільки визначну пам'ятку знову на мечеть.

Таке рішення буде підживлювати недовіру та розділ між релігійними спільнотами, підриватиме наші зусилля, спрямовані на діалог і співпрацю. Була широка підтримка (міністрів) у заклику до влади Туреччини терміново переглянути та скасувати це рішення", - сказав Боррель.


Як повідомлялось раніше, 10 липня Державна рада Туреччини скасувала рішення уряду цієї країни від 1934 року про статус музею Святої Софії (Айя-Софія), що дозволить знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

Освячення собору Святої Софії відбулося 27 грудня 537 року. Понад 900 років він вважався найбільшим християнським храмом у світі. Після завоювання Костянтинополя в 1453 році султаном Мехметом II його перетворили на головну мечеть Османської держави. У 1985 році Айя-Софія була визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".