Канадський музей прав людини може створити експозицію про Мустафу Джемілєва. Але бракує голосів

Студент Університеті міста Вінніпеґ Данило Кот ініціював петицію, яка пропонує представити постать Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини

Автор петиції просить музей, разом з історією Голокосту та інших етноцидів, розповідати й про історію Депортації народу киримли 1944 року та її жертв. Канадський музей прав людини надає унікальні можливості для відвідувачів осягнути цінності свободи та справедливості шляхом вивчення історії.

Дирекція музею вивчила біографію Мустафи Джемілєва та історію депортації і погоджується розмістити відповідні експозиції за умови, що петиція набере 1000 підписів. Наразі є лише 45 підписів.

Поставити свій підпис можна за лінком 

 

"Представлення постаті Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини буде надзвичайним визнанням як для всіх громадян України, так і для багатонаціонального народу Криму, який потерпає від агресії з боку Російської Федерації. Це буде важливий крок у напрямку визнання антилюдської діяльності та ґібридної війни режиму Путіна на Сході України та в Криму" - йдеться у петиції.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.