Канадський музей прав людини може створити експозицію про Мустафу Джемілєва. Але бракує голосів

Студент Університеті міста Вінніпеґ Данило Кот ініціював петицію, яка пропонує представити постать Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини

Автор петиції просить музей, разом з історією Голокосту та інших етноцидів, розповідати й про історію Депортації народу киримли 1944 року та її жертв. Канадський музей прав людини надає унікальні можливості для відвідувачів осягнути цінності свободи та справедливості шляхом вивчення історії.

Дирекція музею вивчила біографію Мустафи Джемілєва та історію депортації і погоджується розмістити відповідні експозиції за умови, що петиція набере 1000 підписів. Наразі є лише 45 підписів.

Поставити свій підпис можна за лінком 

 

"Представлення постаті Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини буде надзвичайним визнанням як для всіх громадян України, так і для багатонаціонального народу Криму, який потерпає від агресії з боку Російської Федерації. Це буде важливий крок у напрямку визнання антилюдської діяльності та ґібридної війни режиму Путіна на Сході України та в Криму" - йдеться у петиції.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.