Про знамениту співачку Квітку Цісик знімуть біографічний музичний фільм

Український кінорежисер і сценарист Тарас Ткаченко зніме фільм «Квітка» про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.

Про це повідомляє портал "Стожари".

 

"Режисером фільму "Квітка", який подали в Держкіно на Чотирнадцятий конкурсний відбір кінопроєктів,  виступатиме  Тарас Ткаченко ("Чорний Ворон", "Гніздо горлиці")", - йдеться у повідомленні.

Продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська розповіла передісторію. "Ми виграли грант в УКФ у 2019 році й успішно реалізували проєкт: був написаний сценарій, створений сайт проєкту, рекламні матеріали, а також відбулося відрядження до США у Нью-Йорк, де ми познайомилися з Едвардом Раковичем, чоловіком Квітки Цісик, який є правовласником на її ім'я і голос. Під час зустрічі домовилися про подальшу працю над проєктом", – розповіла продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська.

Автори сценарію стрічки – Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов, відомі за такими художніми фільмами і книгами, як "Позивний Бандерас" і "Заборонений".

Поки невідомо, хто саме зіграє співачку. На прем'єру біографічного фільму "Квітка" можна очікувати у 2022 році.

За сюжетом, основні події розвиваються у 1983 році. Американська співачка українського походження Квітка Цісик (Кейсі) здійснює першу і єдину в житті туристичну подорож до України, у місто Львів.

Перебування на окупованій Батьківщині предків дозволяє подолати творчу кризу та усвідомити власну місію – пожертвувати комерційним успіхом заради створення нових альбомів українських пісень та пам'яті про Батьківщину.

Цікавий історичний факт: саме після відвідування УРСР у другому альбомі українських пісень Квітки Цісик "Два кольори" (англ. "Two colours") 1989 року з'явилася пісня Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори".

Як нагадується, батько співачки родом з-під Коломиї, був головним концертмейстером Львівської опери. У 1944 році з сім'єю, тікаючи від наступу Червоної армії, опинився в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт, після чого емігрував до США.

Сама співачка (повне ім'я Квітослава-Орися Цісик) з дитинства навчалася грі на скрипці, а в 1974 році закінчила консерваторію у Нью-Йорку. У 1977 році зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі "Ти осяюєш моє життя",  а пісня до фільму у виконанні Кейсі отримала "Оскар".

Однак, слава дісталася іншій співачці Дебі Бум, яка виконала її на церемонії нагородження. Десять років Квітка Цісик була бренд-голосом автомобільної компанії "Ford". За допомогою голосу українки свій імідж створювали корпорації "Pepsi-Cola", "Coca-Cola", "American Airlines", "Burger King" тощо.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.