Українців закликають приєднатися до світового флешмобу на честь Квітки Цісик

Світовий флешмоб, присвячений видатній американській співачці українського походження Квітці Цісик, відбудеться 4 квітня.

Про це повідомляється на сторінці Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) у Facebook.

 

"За ініціативи Національної Ради жінок України та підтримки СФУЖО: світовий флешмоб, присвячений американській співачці українського походження Квітці Цісик "Українська пісня крокує світом", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається у розміщеному в дописі оголошенні, флешмоб відбудеться 4 квітня 2020 року з 11:00 до 23:00 (за Києвом).

 

"Квітка Цісик народилася 4 квітня, а в березні через 44 роки відійшла у Вічність… Вона мріяла, щоб українська пісня заполонила світ. Ми готувалися вчетверте провести конкурс вокалістів, присвячений Квітці Цісик. Нам завадила епідемія коронавірусу. Але епідемія не може спинити відроджену мрію Квітки Цісик", - йдеться в оголошенні.

"Згадайте у цей день незрівнянну Квітку українською піснею", - закликали співзасновники міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.