Про знамениту співачку Квітку Цісик знімуть біографічний музичний фільм

Український кінорежисер і сценарист Тарас Ткаченко зніме фільм «Квітка» про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.

Про це повідомляє портал "Стожари".

 

"Режисером фільму "Квітка", який подали в Держкіно на Чотирнадцятий конкурсний відбір кінопроєктів,  виступатиме  Тарас Ткаченко ("Чорний Ворон", "Гніздо горлиці")", - йдеться у повідомленні.

Продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська розповіла передісторію. "Ми виграли грант в УКФ у 2019 році й успішно реалізували проєкт: був написаний сценарій, створений сайт проєкту, рекламні матеріали, а також відбулося відрядження до США у Нью-Йорк, де ми познайомилися з Едвардом Раковичем, чоловіком Квітки Цісик, який є правовласником на її ім'я і голос. Під час зустрічі домовилися про подальшу працю над проєктом", – розповіла продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська.

Автори сценарію стрічки – Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов, відомі за такими художніми фільмами і книгами, як "Позивний Бандерас" і "Заборонений".

Поки невідомо, хто саме зіграє співачку. На прем'єру біографічного фільму "Квітка" можна очікувати у 2022 році.

За сюжетом, основні події розвиваються у 1983 році. Американська співачка українського походження Квітка Цісик (Кейсі) здійснює першу і єдину в житті туристичну подорож до України, у місто Львів.

Перебування на окупованій Батьківщині предків дозволяє подолати творчу кризу та усвідомити власну місію – пожертвувати комерційним успіхом заради створення нових альбомів українських пісень та пам'яті про Батьківщину.

Цікавий історичний факт: саме після відвідування УРСР у другому альбомі українських пісень Квітки Цісик "Два кольори" (англ. "Two colours") 1989 року з'явилася пісня Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори".

Як нагадується, батько співачки родом з-під Коломиї, був головним концертмейстером Львівської опери. У 1944 році з сім'єю, тікаючи від наступу Червоної армії, опинився в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт, після чого емігрував до США.

Сама співачка (повне ім'я Квітослава-Орися Цісик) з дитинства навчалася грі на скрипці, а в 1974 році закінчила консерваторію у Нью-Йорку. У 1977 році зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі "Ти осяюєш моє життя",  а пісня до фільму у виконанні Кейсі отримала "Оскар".

Однак, слава дісталася іншій співачці Дебі Бум, яка виконала її на церемонії нагородження. Десять років Квітка Цісик була бренд-голосом автомобільної компанії "Ford". За допомогою голосу українки свій імідж створювали корпорації "Pepsi-Cola", "Coca-Cola", "American Airlines", "Burger King" тощо.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.