На Полтавщині виявили пам’ятник комуністичному діячеві, причетному до збиття пасажирського “Боїнга”

Про порушення декомунізаційного законодавства повідомив ветеран російсько-української війни з Хорола Олександр Стеценко.

Про це розповів "Новинам Полтавщини" сіпвробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Олег Пустовгар. З цього приводу він звернувся на гарячу урядову лінію Кабміну.

 
колаж: "новинарня"

"Нагадав чиновникам, що відповідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії.

За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними", – зазначив регіональний представник УІНП.

 

 

Третяк Іван Мусійович (1923–2007) – особа, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках – командуючий військами Далекосхідного військового округу; 1986–1987 роках – заступник міністра оборони СРСР – головний інспектор МО СРСР; у 1987–1991-му – заступник міністра оборони СРСР – головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.

У 1983-му віддав наказ збити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу. Внаслідок інциденту загинули 23 члени екіпажу і 246 пасажирів, серед яких багато дітей.

Олег Пустовгар зажадав від виконкому Хорольської міської ради виконати вимоги чинного законодавства у частині проведення демонтажу пам'ятника І.Третяку. А ще рекомендував Хорольській міській раді забезпечити передачу пам'ятника до комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.