На Полтавщині виявили пам’ятник комуністичному діячеві, причетному до збиття пасажирського “Боїнга”

Про порушення декомунізаційного законодавства повідомив ветеран російсько-української війни з Хорола Олександр Стеценко.

Про це розповів "Новинам Полтавщини" сіпвробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Олег Пустовгар. З цього приводу він звернувся на гарячу урядову лінію Кабміну.

 
колаж: "новинарня"

"Нагадав чиновникам, що відповідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії.

За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними", – зазначив регіональний представник УІНП.

 

 

Третяк Іван Мусійович (1923–2007) – особа, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках – командуючий військами Далекосхідного військового округу; 1986–1987 роках – заступник міністра оборони СРСР – головний інспектор МО СРСР; у 1987–1991-му – заступник міністра оборони СРСР – головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.

У 1983-му віддав наказ збити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу. Внаслідок інциденту загинули 23 члени екіпажу і 246 пасажирів, серед яких багато дітей.

Олег Пустовгар зажадав від виконкому Хорольської міської ради виконати вимоги чинного законодавства у частині проведення демонтажу пам'ятника І.Третяку. А ще рекомендував Хорольській міській раді забезпечити передачу пам'ятника до комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.