Спецпроект

У Києві з'явиться вулиця Ґарета Джонса – журналіста, що розповів світу про Голодомор

30 липня на пленарному засіданні Київради депутати підтримали найменування проєктного провулку на честь журналіста Ґарета Джонса.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

 

У Шевченківському районі столиці з'явиться провулок, який носитиме ім'я британського журналіста Ґарета Джонса (досі провулок Проєктний 13120). Він був одним із перших західних кореспондентів, які своїми публікаціями донесли світові правду про Голодомор мільйонів людей в Україні у 1932-1933 роках.

29 березня 1933-го Гарет Джонс скликав у Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявив про катастрофічний голод в Україні. Прес-реліз передрукували провідні світові видання, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian.

Ідею перейменування підтримали 104 особи, лише двоє проголосували проти. Громадське обговорення відбувалося на сайті КМДА з 19 березня по 19 травня 2019 року.


Також депутати перейменували:


вулицю Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка (Деснянський район);


площу між вулицями Євгена Сверстюка та Раїси Окіпної назвали ім'ям Сергія Набоки (Дніпровський район). Це український журналіст, правозахистик та дисидент.


Київрада присвоїла нові назви низці безіменних вулиць та провулків:


1) Безіменний провулок з проєктною назвою "провулок Островського" назвали на честь видатного українського поета Якова Щоголева (Дарницький район).


2) Проєктний провулок 13115 перейменовано на провулок Милославський (Деснянський район).


3) Вулицю проєктну 12637 – на вулицю Куричівську (Деснянський район).


4) Вулицю проєктну 12638 – на вулицю Ковпитську (Деснянський район).


5) Вулицю проєктну 13059 – на вулицю Стигольську (Деснянський район).


6) Вулицю проєктну 12639 – на вулицю Помильську (Деснянський район).


7) Вулицю проєктну 13079 – на вулицю Пляхівську (Деснянський район).


8) Провулок без назви від вулиці Любомирівської до тупика – на провулок Парашутистів (Святошинський район).

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.