"Берлінале" скасував поділ нагород за гендерною ознакою та відмінив премію засновника фестивалю

Це робиться задля більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії, зазначають організатори.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

 

"Берлінале" реорганізував призи, які присуджує Міжнародне журі конкурсу. Уперше нагороди за результати визначатимуться нейтрально з гендерного погляду.

Замість нагород за найкращу чоловічу роль і найкращу жіночу роль на гендерній нейтральній основі присуджуються "Срібний ведмідь за найкращу головну роль" та "Срібний ведмідь за найкращу роль другого плану", – зазначається на сайті.

На думку організаторів, "відсутність поділу нагород в акторській сфері за статевою ознакою стане сигналом до більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії".

Також організатори відмовилися від вручення премії "Срібний ведмідь Альфреда Бауера" через посаду першого директора фестивалю Альфреда Бауера. Раніше німецький тижневик Die Zeit оприлюднив статтю, в якій розповідалося про нацистське минуле керівника.

Згідно з заявою на сайті, "Берлінале" відбуватиметься в офлайн-режимі у 2021 році.

"Ми бачимо унікальну особливість фестивалів у їхній живій взаємодії з публікою. За часів пандемії стало ще ясніше, що всім потрібні аналогові простори для досвіду в культурній сфері. Ми раді, що фестивалі повертаються до звичного фізичного формату з віртуального", – коментують організатори.

Разом із тим до європейського кіноринку застосують гібридну модель (онлайн- та офлайн-формати).

Фестиваль та ярмарок будуть відбуватися відповідно до карантинних правил та положень, що діятимуть на той момент, для забезпечення безпеки гостей.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.