"Берлінале" скасував поділ нагород за гендерною ознакою та відмінив премію засновника фестивалю

Це робиться задля більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії, зазначають організатори.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

 

"Берлінале" реорганізував призи, які присуджує Міжнародне журі конкурсу. Уперше нагороди за результати визначатимуться нейтрально з гендерного погляду.

Замість нагород за найкращу чоловічу роль і найкращу жіночу роль на гендерній нейтральній основі присуджуються "Срібний ведмідь за найкращу головну роль" та "Срібний ведмідь за найкращу роль другого плану", – зазначається на сайті.

На думку організаторів, "відсутність поділу нагород в акторській сфері за статевою ознакою стане сигналом до більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії".

Також організатори відмовилися від вручення премії "Срібний ведмідь Альфреда Бауера" через посаду першого директора фестивалю Альфреда Бауера. Раніше німецький тижневик Die Zeit оприлюднив статтю, в якій розповідалося про нацистське минуле керівника.

Згідно з заявою на сайті, "Берлінале" відбуватиметься в офлайн-режимі у 2021 році.

"Ми бачимо унікальну особливість фестивалів у їхній живій взаємодії з публікою. За часів пандемії стало ще ясніше, що всім потрібні аналогові простори для досвіду в культурній сфері. Ми раді, що фестивалі повертаються до звичного фізичного формату з віртуального", – коментують організатори.

Разом із тим до європейського кіноринку застосують гібридну модель (онлайн- та офлайн-формати).

Фестиваль та ярмарок будуть відбуватися відповідно до карантинних правил та положень, що діятимуть на той момент, для забезпечення безпеки гостей.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.