"Берлінале" скасував поділ нагород за гендерною ознакою та відмінив премію засновника фестивалю

Це робиться задля більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії, зазначають організатори.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

 

"Берлінале" реорганізував призи, які присуджує Міжнародне журі конкурсу. Уперше нагороди за результати визначатимуться нейтрально з гендерного погляду.

Замість нагород за найкращу чоловічу роль і найкращу жіночу роль на гендерній нейтральній основі присуджуються "Срібний ведмідь за найкращу головну роль" та "Срібний ведмідь за найкращу роль другого плану", – зазначається на сайті.

На думку організаторів, "відсутність поділу нагород в акторській сфері за статевою ознакою стане сигналом до більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії".

Також організатори відмовилися від вручення премії "Срібний ведмідь Альфреда Бауера" через посаду першого директора фестивалю Альфреда Бауера. Раніше німецький тижневик Die Zeit оприлюднив статтю, в якій розповідалося про нацистське минуле керівника.

Згідно з заявою на сайті, "Берлінале" відбуватиметься в офлайн-режимі у 2021 році.

"Ми бачимо унікальну особливість фестивалів у їхній живій взаємодії з публікою. За часів пандемії стало ще ясніше, що всім потрібні аналогові простори для досвіду в культурній сфері. Ми раді, що фестивалі повертаються до звичного фізичного формату з віртуального", – коментують організатори.

Разом із тим до європейського кіноринку застосують гібридну модель (онлайн- та офлайн-формати).

Фестиваль та ярмарок будуть відбуватися відповідно до карантинних правил та положень, що діятимуть на той момент, для забезпечення безпеки гостей.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.