"Берлінале" скасував поділ нагород за гендерною ознакою та відмінив премію засновника фестивалю

Це робиться задля більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії, зазначають організатори.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

 

"Берлінале" реорганізував призи, які присуджує Міжнародне журі конкурсу. Уперше нагороди за результати визначатимуться нейтрально з гендерного погляду.

Замість нагород за найкращу чоловічу роль і найкращу жіночу роль на гендерній нейтральній основі присуджуються "Срібний ведмідь за найкращу головну роль" та "Срібний ведмідь за найкращу роль другого плану", – зазначається на сайті.

На думку організаторів, "відсутність поділу нагород в акторській сфері за статевою ознакою стане сигналом до більшої гендерно чутливої свідомості в кіноіндустрії".

Також організатори відмовилися від вручення премії "Срібний ведмідь Альфреда Бауера" через посаду першого директора фестивалю Альфреда Бауера. Раніше німецький тижневик Die Zeit оприлюднив статтю, в якій розповідалося про нацистське минуле керівника.

Згідно з заявою на сайті, "Берлінале" відбуватиметься в офлайн-режимі у 2021 році.

"Ми бачимо унікальну особливість фестивалів у їхній живій взаємодії з публікою. За часів пандемії стало ще ясніше, що всім потрібні аналогові простори для досвіду в культурній сфері. Ми раді, що фестивалі повертаються до звичного фізичного формату з віртуального", – коментують організатори.

Разом із тим до європейського кіноринку застосують гібридну модель (онлайн- та офлайн-формати).

Фестиваль та ярмарок будуть відбуватися відповідно до карантинних правил та положень, що діятимуть на той момент, для забезпечення безпеки гостей.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.