Кияни пропонують перейменувати на честь Патона дві вулиці та проспект

Кияни запропонували перейменувати кілька вулиць на честь видатного українського вченого Бориса Патона, який помер 19 серпня. Аж три відповідних петиції з’явилися на сайті Київради.

Про це повідомляє Big Kyiv.

 

Зокрема, у першій петиції, автором якої є Силаєв Дмитро, пропонується перейменувати на честь Патона вулицю Московську у центрі міста.

"Вулиця Московська (метро Арсенальна) підійде для цих вимог: назва столиці держави агресора в Києві не має лунати, а Борис Євгенович поважний та відомий на весь світ українець", – йдеться в документі.

У другій петиції Володимира Костюка, на честь Бориса Патона пропонується перейменувати вулицю Ділову поруч з Інститутом електрозварювання, який носить ім'я батька Бориса Патона – вченого Євгена Патона.

"До сих пір в Києві немає вулиці на честь киянина Бориса Євгеновича Патона. Людина – легенда… Вважаю за необхідне увічнити пам'ять геніального вченого", – написав Костюк.

Крім того, у третій петиції (автор Домашевський Олег) пропонується перейменувати проспект Правди, який з'єднується з вулицею Западинською провулком Є. Патона. На думку автора ініціативи, біля мосту Патона вже усі вулиці перейменовані, тому доцільніше назвати на честь Бориса Патона проспект на Виноградарі.

"Вул. Московську на Печерську найменовувати на честь академіка недоречно, бо є дуже багато історичних осіб минулих століть і тисячоліть, більшою мірою пов'язаних з Печерськом, ніж академік.

Також не варто чіпати вулицю Ділову, якій лише недавно повернено історичну назву. На честь Бориса Патона пропоную перейменувати нинішній проспект Правди.

Бажано, щоб провулок і проспект на честь батька і сина були поруч, бо коли проїзди зі схожими назвами знаходяться в різних частинах міста (як було з вул. Лебедєва) або ж навіть близько одна від одної, але мають однаковий статус (як було з вул. М. і Ю. Коцюбинських), виникає плутанина", – уточнюється в петиції.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.