Кияни пропонують перейменувати на честь Патона дві вулиці та проспект

Кияни запропонували перейменувати кілька вулиць на честь видатного українського вченого Бориса Патона, який помер 19 серпня. Аж три відповідних петиції з’явилися на сайті Київради.

Про це повідомляє Big Kyiv.

 

Зокрема, у першій петиції, автором якої є Силаєв Дмитро, пропонується перейменувати на честь Патона вулицю Московську у центрі міста.

"Вулиця Московська (метро Арсенальна) підійде для цих вимог: назва столиці держави агресора в Києві не має лунати, а Борис Євгенович поважний та відомий на весь світ українець", – йдеться в документі.

У другій петиції Володимира Костюка, на честь Бориса Патона пропонується перейменувати вулицю Ділову поруч з Інститутом електрозварювання, який носить ім'я батька Бориса Патона – вченого Євгена Патона.

"До сих пір в Києві немає вулиці на честь киянина Бориса Євгеновича Патона. Людина – легенда… Вважаю за необхідне увічнити пам'ять геніального вченого", – написав Костюк.

Крім того, у третій петиції (автор Домашевський Олег) пропонується перейменувати проспект Правди, який з'єднується з вулицею Западинською провулком Є. Патона. На думку автора ініціативи, біля мосту Патона вже усі вулиці перейменовані, тому доцільніше назвати на честь Бориса Патона проспект на Виноградарі.

"Вул. Московську на Печерську найменовувати на честь академіка недоречно, бо є дуже багато історичних осіб минулих століть і тисячоліть, більшою мірою пов'язаних з Печерськом, ніж академік.

Також не варто чіпати вулицю Ділову, якій лише недавно повернено історичну назву. На честь Бориса Патона пропоную перейменувати нинішній проспект Правди.

Бажано, щоб провулок і проспект на честь батька і сина були поруч, бо коли проїзди зі схожими назвами знаходяться в різних частинах міста (як було з вул. Лебедєва) або ж навіть близько одна від одної, але мають однаковий статус (як було з вул. М. і Ю. Коцюбинських), виникає плутанина", – уточнюється в петиції.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.