Кияни пропонують перейменувати на честь Патона дві вулиці та проспект

Кияни запропонували перейменувати кілька вулиць на честь видатного українського вченого Бориса Патона, який помер 19 серпня. Аж три відповідних петиції з’явилися на сайті Київради.

Про це повідомляє Big Kyiv.

 

Зокрема, у першій петиції, автором якої є Силаєв Дмитро, пропонується перейменувати на честь Патона вулицю Московську у центрі міста.

"Вулиця Московська (метро Арсенальна) підійде для цих вимог: назва столиці держави агресора в Києві не має лунати, а Борис Євгенович поважний та відомий на весь світ українець", – йдеться в документі.

У другій петиції Володимира Костюка, на честь Бориса Патона пропонується перейменувати вулицю Ділову поруч з Інститутом електрозварювання, який носить ім'я батька Бориса Патона – вченого Євгена Патона.

"До сих пір в Києві немає вулиці на честь киянина Бориса Євгеновича Патона. Людина – легенда… Вважаю за необхідне увічнити пам'ять геніального вченого", – написав Костюк.

Крім того, у третій петиції (автор Домашевський Олег) пропонується перейменувати проспект Правди, який з'єднується з вулицею Западинською провулком Є. Патона. На думку автора ініціативи, біля мосту Патона вже усі вулиці перейменовані, тому доцільніше назвати на честь Бориса Патона проспект на Виноградарі.

"Вул. Московську на Печерську найменовувати на честь академіка недоречно, бо є дуже багато історичних осіб минулих століть і тисячоліть, більшою мірою пов'язаних з Печерськом, ніж академік.

Також не варто чіпати вулицю Ділову, якій лише недавно повернено історичну назву. На честь Бориса Патона пропоную перейменувати нинішній проспект Правди.

Бажано, щоб провулок і проспект на честь батька і сина були поруч, бо коли проїзди зі схожими назвами знаходяться в різних частинах міста (як було з вул. Лебедєва) або ж навіть близько одна від одної, але мають однаковий статус (як було з вул. М. і Ю. Коцюбинських), виникає плутанина", – уточнюється в петиції.

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.