Зеленський зустрівся з дементорами в Бабиному Яру

У День пам’яті жертв Бабиного Яру в Києві презентували аудіовізуальну інсталяцію "Дзеркальне поле"

Про це повідомляє Українська правда.

На території урочища Бабин Яр відкрили новий меморіал, який дозволить озвучити територію заповідника і сприятиме обізнаності про трагічні події часів окупації Києва у 1941 році.

Захід відвідали представники багатьох конфесій та перші особи держави, зокрема, президент Володимир Зеленський. 
Частина нової інсталляціі розташована на дорозі Скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам'ятника "Менора") і на площі біля пам'ятника "Менора".
 

У стовпи уздовж Алеї скорботи до пам'ятника "Менори" вмонтовані 32 динаміка, які створюють звуковий коридор з ефектом хору.

З кожної колонки звучать дорослі і дитячі голоси, які перераховують нескінченний список з імен жертв Бабиного Яру.

Також відвідувачі зможуть почути фрагменти з мемуарів, свідоцтв, історичних документів, іудейські і християнські релігійні тексти, відомі музичні твори, а також композиції видатних сучасних українських та світових композиторів і виконавців.

Деякі з цих музичних творів були спеціально написані для проекту Меморіального центру "Бабин Яр".

Друга частина інсталяції – це сорокаметровий дзеркальний диск з десятьма високими металевими колонами.

Колони і диск простріляні кулями того ж калібру, який використовували під час розстрілів нацисти.

 

Завдяки дзеркальному ефекту відвідувачі інсталяції будуть бачити отвори від куль в своєму відображенні.

Інсталяція діятиме 24/7 і вночі крізь ці отвори буде пробиватися світло, створюючи ефект міражу.

Щогодини звучатиме звук, що символізує пам'ять про жертв Бабиного Яру.

За задумом авторів така аудіоінсталляція дозволить відвідувачам заповідника відчути, через які трагічні події пройшов Київ в минулому.

Автор ідеї та концепції звукорежисер Максим Демиденко розповідає, що "аудіоінсталляція дозволить композиторам і музичним кураторам створювати багатоголосні композиції".

"Використання великої кількості незалежних джерел звуку створює аудіоефект, завдяки якому самі джерела розчиняються в сприйнятті слухача.

Замість них з'являються об'єкти в просторі, це дозволяє створювати більш глибокі образи і посилювати емоційний враження.

Для слухача це проект не про прослуховування музики, а про глибоке емоційне занурення узвуковий простір", – розповідає звукорежисер.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.