На Вінниччині реконструюють курган-могилу полковника Данила Нечая

Пам'ятку культури державного значення курган-могилу легендарного полководця та одного з найближчих соратників Богдана Хмельницького Данила Нечая почнуть реконструювати у 2021 році

Вартість робіт складе три мільйони гривень повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Починаючи з 2017 року коштом Тиврівської районної ради була виготовлена проєктно-кошторисна документація щодо реконструкції пам'ятки. Вартість робіт повинна скласти близько трьох мільйонів гривень. Про це повідомив депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось.

 


За словами начальниці управління фінансів Тиврівської РДА Наталії Мельник, крім реконструкції пам'ятника, планується благоустрій території навколо кургану, зокрема створення "Алеї козацької слави".

Також завідувач історичного музею "Слава" у селищі Сутиски Тамтура повідомив, що стелу, яка увінчує курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображення Данила Нечая .

"Нарешті буде вирішена проблема таблички, яка викарбувана на пам'ятнику. Там написано, про 300-річне возз'єднання України з Московією. Це історичний міф, який нав'язували у СРСР про "братні народи". Вже є виготовлена табличку із зображенням полководця, якою просто закриємо цей напис", - каже краєзнавець.

Роботи з реконструкції курган-могили Данила Нечая та благоустрою території навколо будуть проходити поступово, протягом наступних років.

Данило Нечай був одним найвидатніших полководців війська Богдана Хмельницького. Здобув бойову славу у боях за фортецю Кодак, під Жовтими Водами, Корсунем, взяв Бродівський замок. Організував Брацлавський полк. Потім став одним із соратників Максима Кривоноса, відзначився у боях на Вінниччині та під Меджибожем.

Трагічно загинув на полях сучасної Тиврівщини під час боїв біля села Красне. За однією з легенд "першого козака після Хмельницького" поховали у братській могилі біля села Черемошне. Козаки у шапках несли землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.