Музею Леонтовича у Марківці розробили логобук

Для музею Миколи Леонтовича у селі Марківка, що на Вінниччині, розробили логобук. Основою його логотипу стала ластівка.

Про це йдеться в повідомленні Вінницького обласного краєзнавчого музею у Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні ми репрезентуємо Logobook Музею композитора М.Д.Леонтовича – відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею. В основі логотипу образ ластівки – провісниці нового року, який у кожного з нас асоціюється із всесвітньо відомим "Щедриком" в обробці Миколи Леонтовича", – йдеться у повідомленні.

Як розповіла кореспонденту Укрінформу заступник директора Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська, наразі розроблено план з розвитку і популяризації Музею Миколи Леонтовича у Марківці.

Передбачається низка промокампаній, а заклад досі не мав логототипу. Задля цього й було розроблено логобук, який дасть змогу асоціювати із ним усі заходи та сувенірну і поліграфічну продукцію. Розробили логобук у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.  

Шароварська також повідомила, що музей виграв грант Посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича. Зокрема, килима родини Леонтовичів та піаніно, клавіш якого торкалась рука композитора.


Музей у селі Марківка створено в 1977 р. до 100-річчя з дня народження Леонтовича у будинку, де колись мешкали рідні митця. Тут Микола Леонтович загинув 1922 року від руки чекістського агента.

У травні 2020 року "Щедрик" Леонтовича було визнано культурним брендом Вінницької області з формулюванням "Щедрик" – мелодія Вінниччини".

13 січня у Вінниці в кінотеатрі "Родина" відбувся прем'єрний показ фільму "Микола Леонтович та його "Щедрик" – доку-драми з циклу "Видатні люди Вінниччини".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.