Музею Леонтовича у Марківці розробили логобук

Для музею Миколи Леонтовича у селі Марківка, що на Вінниччині, розробили логобук. Основою його логотипу стала ластівка.

Про це йдеться в повідомленні Вінницького обласного краєзнавчого музею у Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні ми репрезентуємо Logobook Музею композитора М.Д.Леонтовича – відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею. В основі логотипу образ ластівки – провісниці нового року, який у кожного з нас асоціюється із всесвітньо відомим "Щедриком" в обробці Миколи Леонтовича", – йдеться у повідомленні.

Як розповіла кореспонденту Укрінформу заступник директора Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська, наразі розроблено план з розвитку і популяризації Музею Миколи Леонтовича у Марківці.

Передбачається низка промокампаній, а заклад досі не мав логототипу. Задля цього й було розроблено логобук, який дасть змогу асоціювати із ним усі заходи та сувенірну і поліграфічну продукцію. Розробили логобук у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.  

Шароварська також повідомила, що музей виграв грант Посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича. Зокрема, килима родини Леонтовичів та піаніно, клавіш якого торкалась рука композитора.


Музей у селі Марківка створено в 1977 р. до 100-річчя з дня народження Леонтовича у будинку, де колись мешкали рідні митця. Тут Микола Леонтович загинув 1922 року від руки чекістського агента.

У травні 2020 року "Щедрик" Леонтовича було визнано культурним брендом Вінницької області з формулюванням "Щедрик" – мелодія Вінниччини".

13 січня у Вінниці в кінотеатрі "Родина" відбувся прем'єрний показ фільму "Микола Леонтович та його "Щедрик" – доку-драми з циклу "Видатні люди Вінниччини".

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.