Музею Леонтовича у Марківці розробили логобук

Для музею Миколи Леонтовича у селі Марківка, що на Вінниччині, розробили логобук. Основою його логотипу стала ластівка.

Про це йдеться в повідомленні Вінницького обласного краєзнавчого музею у Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні ми репрезентуємо Logobook Музею композитора М.Д.Леонтовича – відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею. В основі логотипу образ ластівки – провісниці нового року, який у кожного з нас асоціюється із всесвітньо відомим "Щедриком" в обробці Миколи Леонтовича", – йдеться у повідомленні.

Як розповіла кореспонденту Укрінформу заступник директора Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська, наразі розроблено план з розвитку і популяризації Музею Миколи Леонтовича у Марківці.

Передбачається низка промокампаній, а заклад досі не мав логототипу. Задля цього й було розроблено логобук, який дасть змогу асоціювати із ним усі заходи та сувенірну і поліграфічну продукцію. Розробили логобук у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.  

Шароварська також повідомила, що музей виграв грант Посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича. Зокрема, килима родини Леонтовичів та піаніно, клавіш якого торкалась рука композитора.


Музей у селі Марківка створено в 1977 р. до 100-річчя з дня народження Леонтовича у будинку, де колись мешкали рідні митця. Тут Микола Леонтович загинув 1922 року від руки чекістського агента.

У травні 2020 року "Щедрик" Леонтовича було визнано культурним брендом Вінницької області з формулюванням "Щедрик" – мелодія Вінниччини".

13 січня у Вінниці в кінотеатрі "Родина" відбувся прем'єрний показ фільму "Микола Леонтович та його "Щедрик" – доку-драми з циклу "Видатні люди Вінниччини".

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.